Світ

Рейтинг Путіна впав. І це ще не дно…

Рейтинг президента Російської Федерації Володимира Путіна впав до рекордного мінімуму за 18 років. Тепер за главу Кремля готові проголосувати на виборах лише 43% росіян. Комусь із українських достойників це здалося б фантастичною мрією, але – все у цьому світі відносне. Якщо б президентські вибори відбулися у найближчу неділю, Путіна підтримали би 43%. Це найнижчий показник, зафіксований соціологами за минулі 18 років. Окрім того, знизилась частка тих, хто вважає, що Путін на посаді президента працює добре – з 64% в липні до 60% зараз. Ще майже 40% громадян Росії не хочуть бачити Путіна президентом після 2024 року. На думку експертів, зниження рейтингу Путіна може бути пов’язано з протестами через вибори у Москві або відмовою гасити масштабні пожежі в Сибіру. Аналітики також прогнозують і подальше падіння підтримки російського президента.  Володимир Путін займає посаду президента Росії понад 15 років. Вперше його обрали у 2000 році. У березні 2018 року росіяни знову проголосували за Путіна на виборах і вчетверте залишили господарем Кремля.

Шість років в’язниці – за пісок із пляжу

Вкрасти в цивілізованій Європі навіть те, що тут є в надлишку, може бути пов’язаним з серйозними неприємностями. І не лише фінансовими. Туристів, яку спробували поцупити близько 40 кг піску з пляжу на італійській Сардинії, можуть позбавити волі на термін до 6 років. Цей випадок став темою випуску новин ВВС. Як повідомляється, поліція затримала порушників з Франції при спробі перевезення в автівці 14 пластикових пляшок з піском. Затримані чоловік і жінка стверджують, що не знали про заборону на вивіз піску й розглядали його просто як сувенір, адже пляжі – одне з найзнаменитіших місць Сардинії. Добре для сардинців, що там не введений соціалізм – інакше вони вже через декілька років відчули б перебої з отим самим піском.  Та все ж нині затриманим французам загрожує звинувачення в зумисному спричинені ерозії грунту, яка стала тут справжньою проблемою. І не лише через кліматичні фактори, а й через крадіжку славнозвісного піску туристами 

Україна

Лондонський дах для колишніх

Екс-голова Національного банку України Валерія Гонтарева, екс-глава Адміністрації Президента України Борис Ложкін і заступник керівника АП Олексій Філатов не з’являться на допит у Генеральну прокуратуру України. При цьому пані Гонтарева, набравшись англійського гумору із саркастичним підтекстом, запропонувала слідчим зробити розважально-службовий тур, щоб в приємній обстановці поспілкуватися з нею в Лондоні; позицію Ложкіна роз’яснили його юристи, а Філатов заявив, що жодних повісток не отримував. Одразу ж в соцмережах з’явився дотеп, мовляв активність українських спецслужб збільшує населення Лондона в рази. З усього цього напрошуються ряд висновків. Перший: близькі до колишніх “владних тіл” особи з часом і зі зміною політичної кон’юнктури стають “токсичними” і привертають пильну увагу правоохоронних органів. Чому вони не привертали її раніше – питання, напевно, слід адресувати тим, хто забезпечував їм політичний “дах”. Він, можливо, став сильно протікати, і колишні високопосадовці змушені вдаватися до всілякої юридичної казуїстики, щоб над їхньою головою не дуже капало…

Підстави для оптимізму?

Не все в нашому домі так погано, і є в ньому, виявляється, навіть підстави для оптимізму.  Якщо спробувати повірити звіту Мінекономрозвитку,  рівень тіньової економіки в Україні у 2018 році знизився на два відсоткових пункти (в.п.) порівняно з 2017 роком – до 30% обсягу офіційного ВВП, що є найнижчим показником з 2009 року.  “Усі методи, з використанням яких проводиться оцінка рівня тіньової економіки, показали скорочення порівняно з 2017 роком”, – наголошується в документі. Згідно з ним, найбільший рівень тіньової економіки традиційно виявив метод “витрати населення – роздрібний товарообіг” – 46% ВВП, що на 2 в.п. нижче порівняно з 2017 роком. Найнижчий рівень, традиційно, припав на сектор сільського, лісового і рибного господарства – 12% офіційного рівня валової доданої вартості галузі, хоча він і незначно зріс. Як зазначає Мінекономрозвитку, свідченням результативності реформ з дерегуляції економіки є поліпшення позиції України в рейтингу Doing Business 2019 – наша країна піднялася на 71 позицію  порівняно з 76 місцем у 2018 році.

У Чорнобилі – туристичний бум

Усіляка аномалія має властивість дивовижно приваблювати. Кажуть, що чорнобильську зону відчуження нині буквально атакують туристи. Бажаючих побачити Чорнобиль на 40% більше, ніж в минулому році. Цьому посприяв і американсько-британський серіал “Чорнобиль”, де доволі достовірно (хоча і з домішкою голівудского сеспенсу і навіть надмірностей) відтворені події часів ліквідації аварії. Справді, голі сідниці розімлілих від спеки шахтарів виглядають явним “перебором”, але атмосфера екстремальної напруги і дій людей в умовах цейтноту передані досить правдоподібно. Екскурсоводи  навіть розробили новий маршрут, де туристи зможуть побувати на місцях, що їх вони бачили в стрічці. Зараз же потрапити в Чорнобиль просто нереально.  Всі тури розпродані, а на пропускному пункті утворилися затори на десятки автобусів.

Тернопіль

Неприємна інтеграція з Європою

Наше щире прагнення інтегруватися в Європу іноді обертається не зовсім приємними наслідками. Доводилося чути, захід України потерпає від нашестя іспанського слимака — чужорідного шкідника, поширеного у більшості країн Європи, що проник в нашу країну близько 10 років тому. За цей короткий термін він поширився у більшості областей Правобережжя та поступово продовжує захоплювати нові території. Ця істота небезпечна для городів та садів — вона їсть майже будь-які рослини, швидко розмножується та здатна цілком знищити врожай, квітник або газон. До того ж, на жаль, наразі не припав до смаку своїм нібито природним ворогам – наші птахи та гризуни чомусь гребують гостем з Піренеїв, а це дає йому додаткові можливості розкошувати. Наступити можна не лише на нього – іноді мимоволі відзначаєш, що став на плиту з ім’ям відомої людини. А коли вона розташована відразу біля каналізаційного люка, то це викликає додаткові й не дуже шляхетні думки. Зрештою, де Тернопіль, а де той Голлівуд…

Ігор Дуда