Так вже повелося ще з часів СРСР, що життя військових здебільшого сховане за парканами військових частин. Це й зрозуміло, адже поняття деякої секретності та воєнної таємниці ще ніхто не відмінив – попри нібито дедалі більш тісний зв’язок армії і народу, волонтерство і т. ін.

Раніше було простіше: білозуба усмішка на тлі грізних ракет чи танків на листівках вартістю кілька копійок, телепередача “Служу Советскому Союзу” із зразково прибраними казармами і стерильно-позитивними солдатами, які конспектують в ленінських кімнатах праці класиків і пишуть листи коханим (“Через две, через две зимы, через две, через две весны…), фільм “В зоні особливої уваги”, в якому брава “десантура” бігає зеленим лісом у синіх демаскуючих беретах… У реальному житті, звісно, все було трохи інакше, але хто б про це на повен голос говорив у “країні рад”?

Демократія і яка-не-яка свобода слова привідкрили завісу секретності над армійськими справами.  Останніми днями, зокрема,  увагу привернули представники Збройних сил у нашому славному і патріотичному краї. Або ж – кандидати на вступ до їхніх лав. Одразу сімом з них зробили пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися: призвали на службу як офіцерів запасу. Із хорошими службовими перспективами: трьома місяцями підвищення кваліфікації на зборах і наступними 15-ма місяцями служби у частинах. І зі збереженням попереднього місця роботи і середньої зарплати. З останнього можна зробити висновок, що “мажорних” синів впливових татечків і тих, що “крутяться” у бізнесі, серед призовників, яким виявили високе довір’я, швидше за все немає. Принаймні, їхні фото не налаштовують на таку думку.  

Не захотів протирати в службовому кабінеті камуфляжну уніформу за оту саму середню зарплату заступник комісара одного з військкоматів. Або ж переглянув на ніч “Діамантову руку” й ще раз почув репліку персонажа А. Папанова (“Чтоб ты жил на одну зарплату”). Отож зголосився допомогти місцевому мешканцю “відкосити” від армії – за якихось $ 1500. Уже, можливо, спланував, як їх витратити, та несподівано втрутилася ціла купа непроханих гостей з посвідченнями. Тепер, мабуть, доведеться бравому вояці зайняти оборону і відбиватися, підраховуючи ймовірні втрати. А в Тернополі  з п’ятого поверху військкомату взяв та й вистрибнув призовник – не інакше як готується служити в десанті…