Світ
Не щось, а все можливе
На Мюнхенській безпековій конференції Президенту Володимиру Зеленському довелося без зайвої дипломатичності вказати західним партнерам на деяку недолугість їхньої політики в питанні війни росії проти України. Або ж, образно кажучи, тицьнути їх носом у калюжу, зроблену нехай і не ними, але яка не витирається через оту саму їхню політику. Він закликав Захід “робити не щось, а все можливе для перемоги над агресором”, тому що “диктатори не ходять у відпустку, а ненависть не знає пауз”. “Не варто боятися поразки Путіна. Путін – це загроза для всіх вільних народів, це монстр, який вдерся в Україну і вбив тисячі й тисячі людей, викрав і депортував щонайменше десятки тисяч українських дітей”, – зазначив очільник України. Глава держави нагадав про злочини що президента РФ проти інших народів: чеченців, сирійців і грузинів, а також про організацію ним замовних вбивств політичних опонентів. “Не біймося поразки Путіна і руйнування його режиму. Натомість працюймо разом, щоб зруйнувати те, за що він виступає”, – заявив В. Зеленський.
Нічого або лише добре
Ми оцінюємо його неоднозначно – головно через типову імперську позицію в питанні Криму. Але – про мертвих або нічого, або лише добре. Тим більше – про мертвих, точніше, умертвлених путінським режимом. До якого він, що не кажи, був опонентом до самої своєї смерті чи загибелі. Федеральна служба виконання покарань рф повідомила про смерть 16 лютого у виправній колонії №3 Ямало-Ненецького автономного округу російського опозиціонера Алєксєя Навального. Начебто після прогулянки він відчув себе погано, практично одразу втративши свідомість. Виглядає як доволі недбало зшите білими нитками, і практично увесь світ відреагував так, як йому й підказувала сутність путінської диктатури: після багатьох років ущемлень і переслідувань непримиренного противника просто фізично знищили. Без огляду на можливу думку світової спільноти і на зовсім слабенькі вияви прихильності до покійного всередині Росії…
Британці – не інакші
Говорячи нині про те, що українці не беруть в облогу ТЦК, щоб записатися у діючу армію, варто відзначити, що така поведінка не є нашим національним винаходом. Згідно з результатами опитування, майже 40% британців віком від 18 до 40 років відмовилися б від служби у війську в разі світової війни. А в разі загрози вторгнення у Британію таких несвідомих елементів було б 30%. З’ясувалося також, що у разі світової війни добровільно зголосилися б в армію лише 7% молодих британців, а ще 21% зробили б це в разі призову. При цьому 38% заявили, що не пішли б служити в будь-якому випадку. Ситуація дещо змінюється в бік славнозвісного британського патріотизму, якщо йшлося б про загрозу безпосереднього вторгнення в Британію. Тоді добровільно голосилися б служити 11%, а ще 23% – якщо призвуть. В обох випадках близько третини опитаних або не визначились із відповіддю, або вважають, що будуть непридатні до служби через вік чи інвалідність.
Україна
Найголовніший гріх
“Ты мой единственный хмельной и сладкий грех, твой вкус изысканный понятен не для всех…” – невідомо, скільки “хмільних” і “солодких” гріхів у співачки Таїсії Повалій. А от той, що “единственный” та найголовніший, справді виявився “понятным не для всех” і отримав належну оцінку в країні, яка ще недавно була її батьківщиною. СБУ зібрала доказову базу та заочно повідомила про підозру колишній “регіоналці” за колабраційну діяльність та підтримку збройної агресії росії проти України. Зокрема, напередодні вторгнення рф Повалій поїхала до країни-агресора, де отримала російське громадянство і публічно підтримала Кремль. Вона вихваляла російського диктатора Владіміра Путіна, закликала до захоплення всієї території України і намагалась дискредитувати українських захисників, які воювали за Київ. А зі сцени Повалій висловилась на підтримку російських загарбників та героїзувала їхню участь у війні проти України.
“Війну треба переносити в Москву”
Співвідношення в чисельності особового складу 1:7 (чи навіть 1:10) в битві за Авдіївку знову нагадало про і без того відомий неприємний фактор: значну перевагу нашого противника в людських ресурсах. За словами військового експерта Романа Світана, росіяни щодня зазнають величезних втрат, але приголомшливі цифри загиблих не зупиняють їх. Це потрібно усвідомити і зрозуміти, що війна не зупиниться методом простого винищення живої сили. “Втрачають росіяни понад тисячу чоловік на добу, але близько тисячі осіб на добу стають у чергу в їхні рекрутингові центри. Зараз вони тримають баланс і будуть його тримати збільшенням грошового утримання або соцпакета. Чому вишикуються черги? Тому що є Москва і Пітер, а є решта росії. А в цій решті росії – просто дно жебрацьке. І люди, які місячне грошове утримання в армії ніколи не зможуть заробити за рік. І якраз потік цього населення йде в армію і гине на нашому фронті. Ось чому я кажу, що війну треба переносити потоком зворотних пакетів не в російську глибинку – її треба переносити в Москву”, – сказав він.
Тернопілля
Волосся дибки
Зовсім весняна погода панує останнім часом, і атмосфера у тернопільських парках ніби нагадує про те, що невдовзі ота весна таки прийде. Втім, крім передвесняного настрою у місцевих парках можна було відшукати й дещо інше. Приміром, у парку “Сопільче” хтось наткнувся на синю валізу, а коли з цікавості відкрив її, то, швидше за все, став живим втіленням вислову “Волосся стало дибки”: всередині невеличкої на вигляд валізи вмістилося тіло літньої жінки. Як з’ясували правоохоронці, такий моторошно-екзотичний похорон матері влаштував люблячий син, відшукати якого вдалося зовсім недалеко – у Одесі. Іншу справу з’ясовував Підволочиський районний суд, і стосувалася вона безпідставного зняття з військового обліку 15 офіцерів запасу – з правом виїзду останніх за кордон. Містечкове правосуддя визнало двох посадовців ТЦК – підполковника і майора – винними аж у недбалому ставленні до службових обов’язків і присудило по 2465 грн штрафу кожному. Що й казати, сума для обох просто “непідйомна” і довелося, мабуть, бідолахам десь позичати такі великі гроші для сплати, адже з цілковитою певністю можна сказати, що від кожного з отих 15-ти знятих з обліку вони отримали лише “Дякую”. Ну, максимум, “Щиро дякую”. Тим часом цілу групу громадян союзних держав – Польщі, Чехії, а також не так щоб дуже союзної нам нині Словаччини – об’єднав у ролі жертв фінансової афери шахрайський call center, діяльність якого в “файному” Тернополі припинила поліція. Шкода, адже вельми прибуткова була справа – щомісяця вдавалося дурити надміру довірливих обивателів на $100 тисяч…