Світ

НАТО не наважується

Співчувають, надають значну допомогу, але… головного зробити не наважуються. Такий висновок можна зробити за підсумками екстренної зустрічі НАТО у Брюсселі. На ній  обговорювалося питання про створення над Україною безпольотної зони, проте згоди на цей крок серед союзників немає. “Союзники погодилися, що нам не потрібно, щоб літаки НАТО перебували в українському повітряному просторі або щоб війська НАТО заходили на територію України”, – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “На нас лежить відповідальність запобігти ескалації цієї війни та поширенню її за межі України, бо тоді ситуація стане ще більш небезпечною. Єдиний спосіб забезпечити безпольотну зону – відправити винищувачі НАТО у повітряний простір України і збивати російські літаки. Якщо б ми це зробили, це може вилитися у повномасштабну війну в Європі”, – додав він. Дипломатично? Напевно. Переконливо для українців? Навряд…

Найкраще рішення

Зараз цілком очевидно, що значна частина людства фактично опинилася у становищі заручників страху, джерелом якого є лисуватий любитель дзю-до і, як видається, неабиякий майстер політичного блефу й воєнного шантажу, який окопався нині чи то у Кремлі, чи в якомусь суперзахищеному бункері десь за Уралом. Втім, історія знає випадки, коли сміливці-відчайдухи зважувалися щодо таких особин на рішучий і самовбивчий крок. Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем припустив, що найкращим рішенням для завершення російсько-української війни стане фізична ліквідація Путіна. “Чи є у Росії Брут? Чи є в російській армії більш успішний полковник Штауффенберг (німецький військовий, організатор замаху на Гітлера)? Єдиний спосіб, яким це може закінчитися – це  щоб хтось у Росії прибрав цього хлопця. Ви зробите своїй країні та світові велику послугу”, – написав Грем у твіттері.

Україна

Діалог, але не капітуляція

Президент України Володимир Зеленський вчергове закликав президента Росії Володимира Путіна до діалогу. В інтерв’ю американському телеканалу ABC News він відзначив, що  згоден шукати компроміси, зокрема щодо НАТО, але не збирається капітулювати. На запитання, чи готова Україна заради завершення війни піти на відомі вимоги Росії  – змінити Конституцію і відмовитися від вступу до НАТО, визнати Крим російським, а так звані “ЛНР”/”ДНР” незалежними, – Зеленський сказав, що не піде на капітуляцію. “Насамперед – я готовий до діалогу, але ми не готові до капітуляції. Бо йдеться  не про мене, а про людей, які обрали мене. Щодо НАТО:  я охолов до цього питання після того як ми зрозуміли, що НАТО не готове прийняти Україну. Альянс боїться суперечливих речей та конфронтації з РФ”. В.Зеленський зазначив, що Україна не хоче бути країною, яка “просить щось навколішки”. “Ми не збираємося бути такою країною,  і я не хочу бути таким президентом”, – підкреслив Володимир Зеленський.

Всіх очікує схожа доля

Радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко поділився думкою стосовно чуток навколо участі у боях проти України кадирівців з Чечні та вояків приватної компанії Вагнера. Він зазначив, що зовсім не варто створювати навколо цих бойовиків міфологеми і приписувати їм якісь виняткові бойові якості. За чисельністю вони не перевищують ті бойові частини російської армії, з якою наші підрозділи успішно боролися і навіть вщент розбивали. І отих самих кадирівців, вагнерівців чи кантемирівців, за словами В.Денисенка очікує схожа доля: вони або здобрять собою нашу землю, або порозбігаються по лісах і намагатимуться повернутися до Росії, де на них очікує звинувачення в дезертирстві і ваговитий термін ув’язнення у романтичних місцях Сибіру, або ж, в кращому для них випадку, потраплять до нас в полон і вже в статусі військовополонених  почнуть навипередки розповідати, як їм не хотілося йти воювати проти України і закликатимуть своїх земляків не наслідувати їхній сумний приклад.

Одні, але сильні

29-річна українська каратистка, срібна призерка Олімпіади-2020  Анжеліка Терлюга відреагувала на широкомасштабне вторгнення Росії в Україну:  “Прокиньтеся! Росія нас атакує! Вони бомблять житлові будинки, і багато людей вже загинули. Від жодної країни немає допомоги – лише порожні слова. “Бла-бла-бла” від Європи і США. Вони обіцяли, а тепер вони всі налякані. Ми одні проти найбільшого агресора в світі. Але ми сильні!!! Я вірю. Спасибі людям на вулицях і, може, нарешті світ почне робити щось реальне! Санкції – це смішна гра проти російського монстра. Мої дорогі друзі, сім’я карате, спасибі за активну підтримку! Я бачу і відчуваю її! Багато пропонують переїхати в Європу. Я залишуся в Україні,  буду молитися за сім’ю і мою країну. Допоможіть зупинити зло. Життя ніколи не стане колишнім”.

Тернопілля

Допомога по сусідству із зажерливістю

Тернопілля і головне місто краю перебувають нині в стані зрозумілої напруги. Звичний для багатьох спосіб життя залишився у минулому. Сигнали повітряної тривоги (зовсім не навчальної), притік біженців зі східних регіонів, “територіали” з автоматами на вулицях міста… Втім, для декого шок видається перебільшеним. Зокрема, добрий десяток шоферюг, у яких через “п’яну” їзду вилучили автівки, можуть з полегкістю зітхнути: їхнє право власності на транспорт зберігається і автомобілі їм обіцяють повернути після завершення військових дій. Єдине сподівання у законослухняних обивателів – що ці транспортні засоби армія таки використає на повну силу і повертати потенційним вбивцям за кермом буде практично нічого. Зате вже нині хочуть сповна повернути собі втрачені бариші, як їх завуальовано називають “деякі суб’єкти господарювання, які здійснюють регулярні та нерегулярні перевезення”. І які нині щосили  намагаються додатково підзаробити на пасажирах. В принципі, нічого особливо нового: як завше і всюди, приклади самовідданості та безкорисливої допомоги розташовані близько по сусідству до проявів ницості й зажерливості…