Світ

Президент подав у відставку

Майже за рік до закінчення своїх повноважень подав у відставку 78-річний президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Він очолив країну ще у радянський час, коли у червні 1989 року став першим секретарем місцевої Компартії. Після розпаду СРСР Назарбаєв став першим президентом країни, перемігши на виборах 1991 року з результатом 98,7%. У 1995 році за результатами референдуму повноваження чинного президента продовжили ще на п’ять років. Після цього він перемагав на виборах 1999, 2005, 2011 та 2015 років, причому останній раз – отримавши підтримку майже 98% виборців (можна уявити, яка велика жаба душить від цих цифр нинішніх українських претендентів на президентську булаву). Назарбаєв йде на заздалегідь підготовлену посаду голови ради безпеки, і його повноваження будуть навіть більшими, ніж повноваження президента. Впродовж усього свого правління Назарбаєв проводив обережну політику стосовно Росії, водночас намагаючись, про всяк випадок, заручитися надійною китайською “парасолькою”.

“Юристові завзятому” не до сміху

Ім’я одіозного “майстра на всі руки” Пола Манафорта від певного час у стало символом політичної корупції, а на самому “юристові завзятому”, здається, вже немає де тавра ставити. Мабуть, важко знайти темну справу, в яку він не вплутався б – одного лише безневинного “консультування” В. Януковича в період його передвиборної кампанії достатньо для того, щоб українці відчували стійку антипатію до імпозантного і завше усміхненого Пола Джона Манафорта-молодшого (цікаво, чи Манафорт-старший був таким же спритником?). Втім, нині йому не до сміху: федеральний суд США  засудив його до до 7,5 років ув’язнення за ухиляння від сплати податків та банківські махінації. До того ж, це лише невеличка ланка у цілому ланцюгу звинувачень, яку американська юстиція має намір повішати на шию Манафортові – серед них фігурує і така вже зовсім неприємна з точки зору санкцій, як змова проти США.

Україна

Квиток на 1 квітня

Міхеїл Саакашвілі заявив, що планує повернутися до України 1 квітня – після поразки Петра Порошенка у першому турі президентських виборів. Сама дата трохи насторожує і навіває думки про жарт у день сміху, однак бунтівний політик у вигнанні повідомив, що у нього є електронний квиток саме на вказану дату. За словами Саакашвілі, якому заборонили в’їзд до України до 13 лютого 2021 року, після поразки Порошенка на президентських виборах жоден прикордонник не виконає наказ не пускати його в Україну. Водночас у Державній прикордонній службі України спростували твердження Саакашвілі, зазначивши, що він не є громадянином України і, мовляв, підстав для його в’їзду в країну до 2021 р. немає.  Чим закінчиться ця інтрига – побачимо. Чекати залишилося не так довго. Наразі екс-президент Грузії мешкає в Нідерландах, де, за його словами, він отримав право на проживання і роботу.

Подвійне громадянство не для всіх

Питання подвійного громадянства останнім часом переважно мусується стосовно в.о. глави МОЗ Уляни Супрун. Саме з нього починають свої гнівні промови її противники, а вже потім переходять до суто професійних звинувачень. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, схоже, вирішив вибити грунт з-під ніг палких (не знаю, наскільки щирих) прихильників одного-однісінького паспорта з тризубом на обкладинці й заявив, що виступає за можливість подвійного громадянства для української діаспори. За його словами, Україна втрачає тисячі і тисячі українців, “які могли б працювати тут і не тільки в державних органах чи якійсь бюрократії, чи бізнесі, але й створювати сучасну українську культуру”. Слід зазначити, що одностайного схвалення така позиція шефа МЗС не викликала, а один з його попередників (чи, виходячи з уряду, в якому він перебував – “папєрєдніків”) Леонід Кожара  одразу ж назвав її “загравання з діаспорою перед виборами”

Сквер з натяком

Місця для вшанування пам’яті відомих людей часто обирають з прозорим натяком, або ж задля того, щоб пробудити чиєсь сумління. Зовсім не впевнений, що справдиться саме останнє, але –  біля посольства Росії в Україні у Києві відкрили сквер імені вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Там також встановили меморіальну дошку. У церемонії відкриття скверу взяли участь міський голова Києва Віталій Кличко і донька Б.Нємцова Жанна. “Борис Нємцов був людиною, яка підтримувала нашу державу і вболівала за неї, яка бажала Україні успіху”, – підкреслив В.Кличко. Слід сказати, що Київ не є піонером у справі увіковічнення пам’яті Б.Нємцова. Минулого року вулицю його імені відкрили у Вашингтоні – теж біля російського посольства. Згодом – теж перед очима російських дипломатів – з’явився сквер імені Б. Нємцова і у Вільнюсі. Замовник вбивства опозиційного політика, попри засудження п’ятьох чеченців, яких визнали винними, досі не встановлений.    

Тернопіль

Що “не так”, і що “так”

Враження від прожитого тижня, як завше, різноманітні. Два високопосадовці, зокрема, привернули увагу до того, що в нас “не так”, і що треба, щоб було “так”. Міністр інфраструктури повідомив, що “окремі” (та ну!) нечестивці порушують законодавство й перевантажують транспорт “в рази”, через що руйнуються мости. А народний депутат від одної волелюбної партії заявив, що очікування людей на зміни й подолання корупції стали “ще одним розчаруванням”. І що “в людей опускаються руки і вони не вірять нікому”. Незайве додати: не надто вірять люди і деяким однопартійцям-функціонерам згаданого народного обранця, котрі благословили ряд сумнівних новобудов у файному місті. І що вони теж нині через це відчувають розчарування і зневіру.  Тим часом група небайдужих містян вирішила поєднати приємне з корисним і заходилася під час пробіжки (?) чистити ліс за озером від сміття. Слідів життєдіяльності краян зі свідомістю неандертальців вдалося назбирати чимало. Однак руки у ентузіастів не опускаються, і вони планують очистити весь ліс.

Ігор Дуда