Світ

Напасть з ворожого світу

Ще в епоху СРСР було прийнято вважати, що всілякі природні та техногенні катаклізми якось оминають нашу щасливу країну. І землетрусів у нас не було (за рідкими винятками, коли трішки десь там потрясе), і урагани й шторми якісь такі… поблажливі й не дуже руйнівні. І вибухів на шахтах теж – ні-ні. Така, вочевидь, властивість всіх тоталітарних режимів: доводити, що всі напасті – здебільшого в тому другому, ворожому світі. Он і північнокорейський правитель Кім Чен Ин, виступаючи на церемонії 75-ї річниці Робітничої партії, заявив, що вдячний за те, що в країні немає жодної жертви коронавірусу. Крім того, диктатор вийшов на парад без маски, цілуючи дітей, які подарували йому квіти. Соціальної дистанції в натовпі зовсім не дотримувались, і всі присутні були без масок. Попри цю ідилію експерти вважають, що Північна Корея, країна з майже 25-мільйонним населенням, що межує з Китаєм, не могла уникнути наслідків пандемії. На їхню думку, КНДР, швидше за все, просто не визначила наявні випадки через відсутність належного тестування.

Жертви сучасного рабства

Розгорнута в усьому світі кампанія захисту прав жінок подеколи демонструє очевидні “перегини на місцях”. Іноді буває достатньо якоїсь двозначної репліки або сумнівного жесту чи, борони Боже, дотику, щоб наразитися на судовий позов за образу честі, гідності й ще там чогось. Разом з тим, на думку ООН, жінки досі страждають від примусової праці і шлюбів, і ситуація ще більше ускладнилася через пандемію. У світі жертвами сучасного рабства є 29 мільйонів жінок і дівчаток. Ця цифра перевищує населення Австралії. Про це заявила співзасновниця організації по боротьбі з рабством Walk Free Грейс Форест. Ця організація визначає сучасне рабство як “систематичне позбавлення людини свободи, коли одна людина використовує іншу для особистої або фінансової вигоди”. Доповідь Walk Free свідчить, що жінки складають 99% всіх жертв примусової сексуальної експлуатації, 84% всіх жертв примусового шлюбу і 58% всіх жертв примусової праці.

“Бацька” у… слідчому ізоляторі

Численні звинувачення, що сипалися на нього звідусіль, не змусили Олександра Лукашенка відступити від генеральної лінії – тобто віддати владу, як цього від нього вимагали. Згадуючи його колишні слова осуду на адресу В.Януковича, який при перших же проявах загрози для себе чкурнув до Росії, можна констатувати, що “бацька” виявився послідовним і шляхом “проффесора” не пішов. Натомість він пішов у… слідчий ізолятор КДБ Білорусі – щоб зустрітися з членами координаційної рад опозиції, які зараз там перебувають, набираючись сил перед новими політичними баталіями. Зустріч тривала понад 4 години і стосувалася змін до конституції Білорусі, які О.Лукашенко планує впровадити найближчим часом. Формат заходу, слід сказати, не зовсім звичний. Принаймні, важко уявити, щоб свого часу Л. Брежнєв вшанував візитом слідчий ізолятор КДБ СРСР, щоб у дружній бесіді за круглим столом обговорити з дисидентами шляхи розвитку країни. І вже жодна фантазія не намалює, що на подібний крок міг піти Сталін. Судячи з усього, правитель Білорусі не від того, щоб разом з твердістю виявити і гнучкість.

Україна

Де посадки?

Не виключено, що у Генпрокурора Ірини Венедіктової вже невдовзі можуть виникнути деякі дрібні побутові проблеми, як от: що забрати з собою зі свого службового кабінету, а що можна залишити наступникові. У своєму інтерв’ю під час візиту до Великобританії Володимир Зеленський сказав, що попереднє керівництво Генпрокуратури звільнили за те, що обіцяних посадок так і не відбулося. “Такі ж самі завдання стоять перед Венедіктовою”, – заявив Президент. За словами глави держави, у попереднього керівництва Генпрокуратури було пів року, щоб продемонструвати українцям обіцяні зміни в боротьбі проти корупції високого рівня, але воно не впоралося. “Вони нікого не посадили. Вони могли не пересаджати всіх корупціонерів, я розумію, що пів року – дуже мало. Але повинні бути кроки, ми повинні відповідати перед суспільством, якому ми пообіцяли, що будуть посадки. І якщо чинний генпрокурор… не покаже свого результату, їй я дам таку саму відповідь”, – заявив глава держави. Він також додав, що у Венедіктової є час до кінця року для того, щоб показати результат. Гей, топ-корупціонери, пильнуйтеся!

Кінець епохи бідності

Проголошений новою владною командою півтора роки тому кінець епохи бідності, схоже, став початком якісно нового стану – епохи злиденності. Як заявила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, близько 80% українських пенсіонерів отримують пенсію на рівні межі монетарної бідності або нижче. На даний час прожитковий мінімум в Україні становить близько 75 доларів на одну людину в місяць а мінімальна зарплата – 176 доларів. Більше чверті всього населення України перебуває за межею бідності. “Незважаючи на збільшення рівня оплати праці, в Україні спостерігається таке явище, як бідність працюючих. За оцінками експертів, кожному третьому працюючому не вистачає заробітної плати на задоволення необхідних життєвих потреб, а кожен другий працездатний працює на умовах вторинної зайнятості”, – відзначила Денісова. Вона також підкреслила, що в Україні незмінно високим залишається рівень бідності серед осіб пенсійного віку: пенсію в розмірі нижче або на рівні межі монетарної бідності отримують близько 80% українських пенсіонерів

Тернопілля

З турботою про дітей і дорослих

Майже тішуся: “файне місто” виявило свою непоступливість перед столичним диктатом. А конкретно: очільники освітніх закладів Тернополя не платитимуть штрафи за роботу в умовах “червоної зони” у вересні. Умільці-адвокати знайшли лазівку: мовляв, постановою Кабміну дітям було заборонено відвідувати школи, але директорам та сама постанова не забороняла організовувати навчальний процес. Це трохи нагадало “бородатий” жарт про правовірного мусульманина, який знайшов вихід за святковим столом у компанії “невірних” (“Коран забороняє пити вино, але про горілку в нім нічого не згадується”). Звісно, все це робилося виключно з турботи про діток – щоб зростали освіченими і, чого доброго, не десоціалізувалися. Також лише турботою про благополуччя ближньої пояснював своє заняття звідник, який знайомив подругу з чоловіками для сексу. І не в якійсь “бомжацькій” норі, а серед мальовничої природи парку і на території старовинного замку. Преференцій нікому з клієнтів не надавалося – з кожного за зносини у романтичному довкіллі бралося по 250 грн. Труди самого безкорисливого доброзичливця суд оцінив аж у 850 грн. штрафу. Нескладна арифметика допоможе встановити, за скільки “сеансів” він зможе “відбити” цю суму…

Ігор Дуда