Спортсмена, викладача і тренера Анатолія Костевича не стало у віці 73 років у Тернополі. Похорон терноплянина відбувся 23 листопада. Попрощатись з чоловіком прийшли члени родини колеги та учні спортсмени. Загалом було біля 70 людей, – повідомляє “20 хвилин”.
– Свою спортивну діяльність він починав у Чернівцях, – пригадує тренер дитячо-юнацької спортивної школи №1 Володимир Баришев. – Ми з ним познайомились у 1965 році на чемпіонаті України у Донецьку. Він там став чемпіоном. Сам він родом з Донбасу. Я запросив його тоді до Тернополя і з того часу він продовжив свою роботу у нашому місті.
Анатолій неодноразово був призером Чемпіонатів України. У Тернополі почав працювати у педуніверситеті, викладачем фізичного виховання. Після цього став тренером з вільної боротьби у спортшколі “Спартак”. Виховав спортсменів призерів України.
– Ми з ним підготували команду яка виграла чемпіонат серед збірних команд областей у 1972 році, – продовжує пан Володимир. Тренер він був дуже відповідальний і багато учнів до нього тягнулись.
Він виховав чемпіона Радянського союзу Юрія Єпіфаніва, а також триразового чемпіона України Дмитра Хруща.
– Україну я “брав” у 1979, 1981, 1982 роках, розповідає учень померлого Дмитро. – Я був три рази чемпіоном серед юнаків в Україні. Тренувався я в спортивній школі “Спартак”. Пан Анатолій був людиною дуже порядною.
Колеги розповідають, що померлий був гарним тренером, тому що сам показував гарні результати у спорті. Та кожен спорт вимагає жертв.
– Він часто скидав вагу під час тренувань, бо спортсменам це необхідно робити. Мабуть, це і вплинуло на здоров’я, – розповідає заслужений тренер України з боротьби Володимир Ломанцев. Останні півтора року свого життя він хворів.
Помер Анатолій Костевич від онкологічного захворювання.
Тренер мав дві освіти. Перша — технічна, друга — педагогічна. Він також працював завучем у школі олімпійського резерву.
– У нас він пропрацював 10 років, з 1964 до 1974-го, – розповідає директор школи Володимир Пласконіс. – Він дуже чітко вів документацію.
До пенсії Анатолій Костевич більше 20 років працював у технічному університеті. Вся кафедра фізичного виховання прийшла на похорон. Викладачі пригадують, що Анатолій рідко хворів і у житті був оптимістом.
– Він був дуже відповідальний до своїх обов’язків, – каже старший викладач кафедри фізичного виховання Ярослав Надозірний. – У нас працював до 1972-х. Він виконував такі фізичні вправи, що не кожний у 40 років зробить. Людина він був дуже товариська. На пенсії був повноправним членом колективу. Завжди приходив на свята.