Переселенець з Маріуполя Ігор Ковальов через війну переїхав до Тернополя. Тут працює поліцейським.

Впоратися із переживаннями йому допомагає творчість. Одну зі своїх пісень він присвятив Скрябіну, який загинув 2 лютого 8 років тому, повідомляє Суспільне.

Ігор Ковальов розповів Суспільному, що переїхав сюди через окупацію на початку березня минулого року. До початку повномасштабного вторгнення працював інспектором у місцевому відділку патрульної поліції.

“Окупанти організовували евакуацію в Росію. Вони казали, що є два маршрути виїхати – в напрямку України, і в напрямоку Росії. Але напрямок України блокується Україною і з того боку розстрілюються люди. А люди не знали, у них одне джерело було – це радіо окупантів. Хтось у це вірив і не ризикнув”.

Чоловік каже, до кінця не був упевнений, чи вдасться виїхати з окупації.

“Мене фактично врятувало міжнародне румунське радіо. Там о 20-й годині були новини спеціально для українців. І я там почув, що в напрямку Запоріжжя Україна зробила “зелений” коридор. І хоч окупанти блокували, люди, все ж таки, виїжджали. Слава Богу, не виявили, що я поліцейський. Там така ситуація: або ти працюєш з нами, або ти зрадник. Я розумів, що мені треба вибиратись на підконтрольну Україні територію і далі нести службу”.

Щоб виїхати на підконтрольну Україні територію, треба було проїхати 30 блокпостів, каже чоловік.

“Розпитували, дивились телефон, роздягали, дивились татуювання, я в жовтні 2014 року зробив татуювання собі на руці українське. Один зауважив: “Там хрест якийсь у тебе”, але вони не розуміли, що це вишиванка. І це мене врятувало. А друге татуювання я зробив в Тернополі. Для мене це символ повернення додому. Над ганком у моєму будинку жили ластівки. У мене асоціюється ластівка з дитинством і з поверненням додому”.

Серед речей, які взяв з собою, виїжджаючи з Маріуполя – фото учасників улюбленого гурту “Скрябін”.

“Це одна з найцінніших речей, тому що в 2010 році був концерт в Маріуполі біля драмтеатру, був День Європи. І ось, Кузьма Скрябін написав: “Ігорю” і його підпис. Для мене дуже символічно і я взяв з собою в Тернопіль. Висить в мене, як оберіг. Знаєте, такий слоган у Кузьми був відомий: “Робіть цей світ добрішим, бо ви в ньому живете”.

Загибель Кузьми Скрябіна 8 років тому стала для нього справжнім потрясінням, – розповідає Ігор Ковальов. Тоді, на пам’ять про свого кумира, він написав йому вірш-посвяту “Ти не вмираєш”. Згодом, разом із друзями, поклали його на музику.

Згодом Ігореві зателефонувала мама Андрія Кузьменка. Відтоді, каже чоловік, спілкуються майже щодня. Напередодні 8-ї річниці загибелі Кузьми жінка розповіла, як переживає втрату сина.

“Зараз, коли я дивлюся скільки гине синів наших, скільки матерів в жалобі, скільки дітей без батьків, я вже не переймаюся тільки своїм горем, я переймаюся всім. Як читаю в телефоні – я хворію. І як Андрій ще сказав оті слова “сука війна”, що вона прийде і в кожні двері постукає церковним дзвоном. Ви розумієте? Це було в 2014 році сказано”.

Саме мама Скрябіна, Ольга Кузьменко, допомогла Ігорю Ковальову знайти житло в Тернополі. Чоловік живе на одній з центральних вулиць міста.

“Мені подобається цей шум, тому що це рух, це життя. Місто живе, люди їздять. Після Маріуполя цей шум мене тішив, бо це шум не від ракет і не від обстрілів”.

Зараз Ігор служить в патрульній поліції Тернополя. Кар’єру поліцейського він розпочав у 2016 році.

“Травень місяць. Ми стояли там на присязі. Віддали присягу українському народові і працювали. І думаю, що будемо далі працювати і повернемося туди після деокупації. Тимчасово знаходжусь тут, місто набагато безпечніше, ніж Маріуполь”.

У вільний від роботи час чоловік прогулюється набережною тернопільського ставу, робить фото на пам’ять.

“Для мене це приморський район Маріуполя і це Азовське море. Виходжу гуляти сюди. Настрій піднімається. Море, дитинство, спогади, асоціації. Мені подобається Тернопіль. Але, все ж таки, очікуємо і рахуємо дні, коли повернемося в Маріуполь після деокупації”.