Світ

“Це не попередження, це – погроза”

Іноді в політичних телепрограмах доводиться чути, що Україна для США далеко не є пріоритетом у зовнішній політиці. І що, мовляв, дядечко Сем має надто багато проблем в інших куточках світу, щоб зациклюватися на нас. Можливо, це й так – в останній день минулого року мітингувальники у Багдаді штурмували посольство США, підпалили ворота і стіну біля будівлі, спалили американські прапори і вигукували далеко не підбадьорливе для персоналу амбасади “Смерть Америці!”. Серед вимог було закриття дипмісії в Іраку й виведення з країни американських військ. Президент США Доналд Трамп недовго шукав винних і одразу ж пригрозив відповідальністю Ірану, заявивши, що до Багдаду перекинуто американських військових “з найсмертоноснішою в світі зброєю” (цікаво, якою – може, забороненим кораном віскі Jack Daniel’s?). Господар Білого дому підкреслив, що “Іран нестиме всю відповідальність за можливі жертви або заподіяну шкоду на будь-якому з наших об’єктів”. А закінчив уже зовсім в стилі, віддаленому від дипломатії: “Це не попередження, це – погроза”.

Неперегорнута сторінка

Президента Чехії Мілоша Земана, відомого своїми доволі екстравагантними ідеями (зокрема, щоб Росія викупила Крим в України) до переконаного противника Кремля не віднесеш. І запрошення до Москви для участі в Параді Перемоги в травні цього року він спершу сприйняв як цілком природну річ. А от тепер серйозно задумався над тим, чи не варто отой візит відмінити. Справа в тому, що ще раніше чеський сенат прийняв закон, який визнає 21 серпня Днем пам’яті жертв “вторгнення і наступної окупації” Чехословаччини військами Варшавського договору в 1968 р. В МЗС РФ одразу ж заявили, що “розчаровані цим кроком, оскільки небажання Праги перегорнути цю сторінку історії не сприятиме успішному розвитку двосторонніх відносин”. М. Земан назвав позицію зовнішньополітичного відомства Росії “абсолютним нахабством”. Стосовно поїздки на Парад Перемоги він зазначив, що не знає, чи варто їхати туди взагалі, але якщо таки поїде, то для того, щоб сказати росіянам: “А що якби ви теж перегорнули сторінку й перестали відзначати цю річницю?”

Український графік – не для англійського футболу

Футбольна доля мінлива. Ставлення футбольних фанатів теж: у них, як відомо, від любові до ненависті – один крок. Ще недавно фани «Вест Хему» ладні були носити українського півзахисника команди Андрія Ярмоленка на руках. Однак минуло кілька місяців – і тепер чи не найбільш толерантним визначенням на вболівальницьких форумах «Вест Хему» щодо українця є: «Він не приносить користь Вест Хэму». Чому ж так сталося? Можливо, Ярмоленко надто пізно перебрався в футбольну Європу. За роки української кар’єри він звик жити за певним ігровим графіком: взимку відпочинок, в червні-липні теж, потім в серпні-вересні форсується форма, а в грудні думки вже знову про відпустку. Для Бундесліги і АПЛ такий “тепличний” графік не годиться. “Запрограмований” на УПЛ організм Ярмоленка не звик ні до нових навантажень, ні до іншого темпу. Через те, мабуть, і травми, що почастішали. Ось і тепер він знову вибув з ладу на 3-4 тижні. До того ж, останній тренер “молотобійців” М. Пеллегріні з почестями відправлений у відставку, і як складуться стосунки Ярмоленка з новим коучем Девідом Мойєсом – невідомо…

Україна

Зберегти єдність

Новорічне привітання президента України Володимира Зеленського було досить оригінальним за своєю стилістикою. Передусім, він наголосив на необхідності зберегти в 2020 році єдність країни.  “У нашому паспорті не зазначено, правильний чи неправильний українець. Нема рядка “патріот”, “малорос”, “ватник” чи “бандерівець”. Там написано: громадянин України. У якого є права і обов’язки”, – зазначив В. Зеленський. Водночас президент визнав, що всі ми, українці – дуже різні. “І як же нам, таким різним, жити далі разом? Відгородитися величезним парканом?… Хіба нас мало об’єднує?” – риторично запитав Президент. На думку глави держави, українці уявляють майбутнє однаково. “Ми однаково раділи, коли наші вийшли на Євро-2020. Однаково посміхаємося, коли їдемо по рівній дорозі. Однаково радіємо народженню первістка…. Ми щасливі, якщо закохані. Хоч у Слов’янську, хоч у Дрогобичі. І хрести на могилах солдатів що у Тернополі, що в Кривому Розі, не змагаються у патріотизмі. А коли повернулися наші моряки і полонені, ми плакали від щастя всі: і україномовні, і російськомовні, і звичайна домогосподарка, і успішний адвокат, і президент України”, – зазначив В. Зеленський.

Обмін з нерозумінням

Обмін утримуваними особами, персональний склад яких багато в кого на українській стороні викликав нерозуміння, таки відбувся. Минулої неділі Україна повернула 76 своїх громадян, деяких з яких, зокрема,чотирьох військових супротивна сторона насильно утримувала  роками. Обмін проходив на контрольно-пропускному пункті «Майорське». Зі свого боку, українська сторона передала так званими «ДНР» і «ЛНР» 127 людей. Ще 14  відмовились повертатися  на окуповану територію. Серед тих, кого довелося повернути згідно з узгодженими списками, є й такі, за якими довго плакатиме-побиватиметься українська в’язниця. Якщо залишити трохи осторонь бразильського найманця Рафаеля Лусваргі  з його  вельми строкатою біографією (тут тобі і Французький іноземний легіон, і військова поліція Бразилії, і “Революційні збройні сили Колумбії”), то серед відданих Україною – п’ятеро екс-«беркутівців», яких підозрюють у розстрілі протестувальників у Києві в лютому 2014 року, “харківський кілер”, який скоїв три вбивства і ще три терористи-виконавці теракту в тому ж Харкові, внаслідок якого загинули четверо людей…

Тернопіль

Гуманний суд і садизм у квадраті

Цієї стрічки цього разу не було у новорічних телепрограмах, але так і хочеться вигукнути (щоправда, без сміху) знамениту фразу з неї: “Да здравствует наш суд, самый гуманный суд в мире!”. Стосувалася вона, щоправда, судочинства в СРСР, але наше рідне українське цілком може змагатися з колишнім в плані виявлення гуманності. В тих випадках, “коли потрібно”. Водія, який збив на смерть 16-річну дівчину і втік з місця пригоди, засудили до 4 років позбавлення волі… реально не засудивши, а встановивши річний іспитовий термін. Якщо за цей час ще когось зіб’є, то це йому вже, мабуть, так не минеться – призначать, напевно, вже 2-річний іспит… Взагалі ж, попри новорічну пору, сайти новин сповнені усяких проявів патології. В деяких з них без спеціальної підготовки чи консультації не розберешся – як от, приміром: “дії обвинуваченого  спричинили потерпілому нестерпний фізичний біль та особливі фізичні страждання…” Як це кваліфікувати юридично? Можливо, садизм “в квадраті”? Гострими предметами вбивці не лише різали свої жертви – як виявилося, на додачу ще й загострилися політичні протиріччя, про що й було повідомлено на черговому засіданні сесії облради. Та попри це вона, як було заявлено з авторитетної трибуни, працює системно, плідно і успішно. Ну, хоч одна приємна звістка…

Ігор Дуда