— Впервые шесть голеньких девушек я повесил на выставке в тернопольском кинотеатре “Украина” в 1971-м. Што тогда было! Первым посмотреть пришел один хромой из отдела агитации и пропаганды. Глянул и молча выбежал из кинотеатра не хромая. Потом были начальник отдела пропаганды, третий, второй секретарь обкома. Все молча выходили. Наконец пришел первый секретарь Ярковой. Посмотрел, говорит: “А шо, файно. Мені подобається”. Так Ярковой спас меня от тюрьмы и дал негласный титул “пионер советской эротики”. До меня таких работ никто не выставлял, — розповідає тернопільський фотограф 70-річний В’ячеслав Костюков.

У творчій майстерні на другому поверсі Центрального будинку побуту показує роздруківку підготовленої до видання автобіографії “Моя любовь — Женщина”.

— Сьогодні мав іти договір з видавцями підписувати, але понеділок невдалий для того день. Не піду.

Коридор студії завішаний його роботами — переважно великі портрети жінок. При вході стенд з фотографіями Костюкова. Показує світлину, де купається у ставку, сидить біля радянського космонавта Віталія Жолобова. Знімав його приїзд на Тернопільщину на замовлення обкому.

— Коли приїхали у Чортків, водії попросили сфотографувати їх з Жолобовим. Питаю його: можна? Відказує: “Ні! Перше треба по сто грамів випити, щоб морщини розпрямилися, а потім фотографуватимемося”. Дуже простий мужик.

Книжка “Моя любовь — Женщина” — автобіографічна, про життя фотографа у Радянському Союзі.

— Я знаю про історію тих часів більше, ніж тодішня пересічна людина. Бо спілкувався з багатьма “першими особами”, а ще слухав заборонене закордонне радіо. От, наприклад, коли помер Сталін, то першими на його дачу приїхали Хрущов і Берія. Хрущов бачить тіло на підлозі, каже: “Пі…ц тирану”. Берія відповідає: “А раптом він прикидається?”. Хрущов уявивши це, упісявся.

Костюков народився у Києві. Жив і служив у Білорусі. У 70-х роках жив на Тернопіллі. Тривалий час працював у російському місті Сургут. 1995-го остаточно переїхав у Тернопіль. Тричі одружувався та розлучався. Має двох дорослих доньок від першого шлюбу. В книжці описує стосунки зі своїми коханками.

— Коли жив у Збаражі, то за мною ходила слава, що та, хто зі мною переспить, зразу заміж вийде. Так траплялося, що дівчата самі під мене лягали.

Розповідає, одна з його коханок була перевертнем. Прямо перед ним на ліжку перетворилася на вовка і знову стала жінкою.

— Коли все закінчилося, каже мені: “Молодєц! Нє упісалса, нє укакалса — настоящий мужик”. Поїла і пішла додому. Ми з нею розсталися, а я для себе зрозумів, що у світі є багато загадок, яких ніхто пояснити не може.

Андрій ЯНОВИЧ, Gazeta.ua