“Шахтар” – “Динамо” – 3:1

Про які ілюзії мова? Коли на початку гри кияни рішуче пішли вперед і вже на  другій хвилині Русин “смачно” пробив по воротах П’ятова, зажевріла перша з них: карантинна пауза може нівелювати технічну перевагу і зіграність бразильців “Шахтаря”, і це дасть динамівцям шанси на успіх. Забігаючи наперед: цей подвиг Русина виявився останнім у матчі – надалі Назар фактично ” розчинився” в атакуючій ланці й запам’ятався хіба що кількома невдалими спробами обіграти Ісмаїлі. Дещо краще враження справив досі нечастий гість основного складу “Динамо” – Цітаїшвілі, котрий наче заповзявся довести тренерам, що заслуговує на місце в ньому.  Він не боявся брати гру на себе, намагався діяти в манері “box-to-box”, тобто від свого штрафного майданчика й до чужого, сміливо йшов у доволі ризиковані підкати і, нарешті, на 38 хв. видав точний і своєчасний верховий пас на Буяльського, який красиво в падінні спрямував м’яч у кут воріт П’ятова. Власне, це вже був другий, що побував “за спиною” голкіпера “Шахтаря” і збірної України – на 19 хв. Сидорчук вдало зіграв на підборі і більярдним ударом спрямував шкіряну кулю в самісінький кут. Гол? Ні – революційний VAR показав киянам язика: рефері матчу Катерина Монзуль, проконсультувавшись з телеекраном, встановила, що за мить до удару Сидорчука Попов зачепив рукою обличчя Степаненка. Дотик здавався зовсім легеньким, що, втім, не завадило Тарасу забитися на траві в муках агонії… 

Тішитися голом Буяльського динамівцям довелося недовго – вже через хвилину Марлос, який до того, здавалося,  більше грав на оборону, після пасу Тайсона розіграв зовсім простеньку й безхитрісну двоходівку з Мораєсом і продемонстрував, що теж може спрямовувати м’яч у самісінький кут воріт.  Тепер  настав час розвінчання другої ілюзії. Перші пів години доволі “сонно” виглядав на полі Тайсон – чи не головна “сіра мозкова речовина” нинішнього “Шахтаря”. Якщо до цього додати і практично непомітного на полі Коваленка, то  до певного часу атакувальні спроби гірників не виглядали переконливими і динамівцям вдавалося нейтралізовувати їх. Коли ж на 67 хв. Марлос, знову обігравшись з Мораєсом, забив гол, дуже схожий на перший ( щоправда, цього разу – “тещиною” правою ногою), так би мовити, менеджмент грою повністю перейшов до футболістів “Шахтаря”. Їхня перевага стала відчутною, в тому числі – і в якості проведених замін. Маркос Антоніо на 74 хв., посадивши на “п’яту точку” двох оборонців “Динамо”, добив м’яч у ворота і, як виявилося,  встановив остаточний результат матчу. Щоб змінити його, у динамівців не знайшлося засобів і резервів. Щодо них, правда, особливих ілюзій і  не було – досі незрозуміло, чого Олексій Михайличенко чекає від Де Пени, Соля, Дуелунда…

Перемога “Шахтаря” підтвердила його статус беззаперечного лідера і до краю загострила боротьбу за друге місце. Тепер у “Динамо”, “Зорі” та “Десни” – по 46 очок. На відстані однієї перемоги від них – “Олександрія”.  І можливості киян здобути перепустку в кваліфікацію Ліги чемпіонів не виглядають  найбільш переконливими. З точки зору інтриги – досить цікаво. З позиції давнього вболівальника “Динамо” – трохи сумно…

Ігор Дуда