Маленькі сніжинки в перший весняний день і діти, які граються біля гойдалок неподалік, налаштовують на майже ліричний лад, але буквально за декілька десятків кроків він миттєво випаровується.

Людей у камуфляжі поблизу – повно-повнісінько. Їхня кількість, здається, рішуче переважає число цивільних обивателів. У багатьох в руках автомати, в декотрих – щось схоже на тубуси для відстрілу гранат. Просто тут, на місці, проводяться практичні заняття із зупинки і огляду транспортних засобів. “Стаєте трикутником!, – гучним, поставленим голосом віддає команду молодий, але, вочевидь, бувалий у бувальцях хлопчина, і націлившись на уявного ворога з автомата, робить декілька кроків у бік автівки. На можливих терористів, це, напевно, має справити враження. Про те, що час нині вже не мирний, мені нагадали двоє вартових з автоматами біля воріт. З порожньою тарою для води мене випустили, а от коли повертався назад з повними пластиковими бідонами, їх раптом зацікавило, що я несу і куди йду. І взагалі, як виявилось, проходити крізь ці ворота відтепер – зась. Довелося підкоритися й обходити.

Людей у камуфляжах чимало й біля прилеглих магазинів. І не лише їх – громадяни, здається, скуповують все, що можливо. П’ятирічний хлопчик, що прочимчикував поряд з іграшковим автоматом, видався майже жартівливим натяком, своєрідною алюзією на сьогоднішні реалії.

– Возьму пару банок рідкого мила – може пригодитися, – повідомляє по “мобільнику” огрядна молодиця.

– Розкупили все: майки, білизну, – сповіщає свого співрозмовника чолов’яга у чорній куртці та блейзері, тримаючи в руках стос упаковок зі шкарпетками.

У аптеці прилавки напів порожні – видно лише тюбики зубної пасти, шампуні, банки з дитячим харчуванням. Правда, не лише вони: на стелажі поблизу прилавка – широкий вибір специфічних виробів з латексу, увінчаних написом: “Знайди свій найкращий презерватив” (чи щось на к шталт цього). Доречна і вельми, як на нинішній час, порада, чи не так?

– Уявляєте, до чого дійшло – звертається до продавщиці за прилавком жіночка в черзі переді мною, – талібан звернувся до Путіна з проханням не бомбардувати Україну. Хто би міг таке подумати!?

Справді, хто б міг про таке подумати ще тиждень тому?