Грузинське приморське містечко на кордоні з Туреччиною здобулося на сумнівну славу. Селище Ґоніо, що поруч із Батумі, на території якого є стара римська фортеця, де за переказами був похований апостол Матвій, стало об’єктом далеко не релігійного паломництва. Сюди з сусідньої Туреччини та новомодного і модерного грузинського чорноморського курорту поспішають сексуальні туристи. А жінок сюди звозять з Центральної Азії та Північного Кавказу.

Між високими лісистими горами і ласкавим морем, селище Ґоніо могло б бути райським куточком, якби не перетворилося на пекло для місцевих жителів. Для консервативних жителів мусульманської Аджарії щоденне споглядання напівроздягнених оголених жінок та каравани машин, які до них приїжджають, переходить усяку межу терпіння.

«Кожен в Аджарії знає про наші проблеми в Ґоніо. Ці узбечки вештаються по селу, і їх не обходить, що поруч можуть бути діти. Вони разом з турками захопили Ґоніо, а може вже і Батумі», – говорить одна з місцевих мешканок.

В Ґоніо, де лише 3 тисячі мешканців, розквіт проституції важко не помітити. Але місцеві кажуть, що владі це вдається. Навіть незважаючи на демонстрації та листи, один з яких підписало 450 осіб. Жителі Ґоніо говорять, що влада насправді лише імітує боротьбу з проституцією, бо всі рейди поліції виявляються невдалими. Всі сексуальні працівники тікають буквально за кілька хвилин до того, як приїжджає поліція. А засудження одного сутенера на 15 років та видворення однієї азербайджанки, яка визнала, що займається проституцією, не вирішують проблеми.

На думку місцевих жителів, жінок, які займаються проституцією в їхньому містечку, звозять з різних частин Центральної Азії, з Дагестану та Чечні, і потім змушують до проституції. Засоби масової інформації звернули увагу на проблему, коли з’ясувалося, що одна з жінок, із Киргизстану, покінчила життя самогубством, бо не могла винести знущань.

«Те, що ми бачимо в Аджарії, викликає обурення»

Хоча Грузія, згідно з даними Державного департаменту США, є однією з держав, що зразково борються з перемитництвом людьми, грузинські правозахисники говорять, що Ґоніо, мабуть, є кричущим винятком.

«Якщо Грузію внесли до зразкових країн, то я думаю, що це – політичне рішення. Так, ми маємо прекрасні закони. У нас є притулки для біженців і ми їх зразково фінансуємо. Але те, що ми бачимо в Аджарії, викликає обурення», – зазначає керівник громадської організації Асоціація гармонійного розвитку людини Нана Назарова.

Щоправда, і в доповіді про Грузію Державний департамент згадує, що є випадки, коли «узбецьких, можливо й інших жінок змушували до проституції у грузинській секс-індустрії».