– Хотів би я бачити емоції, якби вашій дитині хоч десь по потилиці врізали! – гукав Олексій Кайда у зал, розмахуючи копіями фото, на яких – обличчя дитини з явним опіком від праски. – Поставте свою дитину на місце цієї!

Обпік дитину, за інформацією свободівця Ярослава Галяса, вихователь Мельниця-Подільського обласного комунального дитбудинку-інтернату. Там перебувають діти з особливими потребами.

Депутат вимагає, щоб прокурор області Іван Мельничук перевірив інтернат: “До мене звернулися вихованці дитбудинку і повідомили, що 22 грудня 2011 р. вихователь Віктор Ткач завдав гарячою праскою опік на правій щоці своєму вихованцеві – Олександру Панасюку”. На доказ депутат представив фото.

– Звертаюся до представників прокуратури, СБУ і міліції, – говорить Олексій Кайда. – Ми вже говорили про проблему в інтернаті. Тепер дитину праскою покалічили. І знову правоохоронні органи проводять перевірки і нічого не бачать. У мене питання: дитину мають забити? Та скільки вже можна…

Більшість партійців уже готова була голосувати “за”. Але регіонал Павло Федик раптом сказав, що, хоч і поділяє стурбованість голови облради, але емоції навряд чи допоможуть.

– Думаю, депутатський корпус мене підтримає. Особливо, коли я розклею по цій залі фото тих дітей, – додає Олексій Кайда. – Поіменно будемо голосувати.

На це пан Федик запитав, хто і яким чином не прийняв заяву до розгляду, не дає відповідь чи закрив справу за фактами, що свідчать про злочин. Голова облради пояснив, що після сесії, на якій йшлося про проблеми інтернату, реакції правоохоронців не було.

– Ніхто не повідомив, що взявся за цю справу, що розслідує, що факти підтвердилися чи ні. А факти – ось вам! – гукав голова, показуючи фото обпеченого обличчя дитини.

На наступній сесії облради облуправління праці та соцзахисту має повідомити про заходи, які вжили щодо директора інтернату. Якщо ж нічого не зміниться, голова облради підніме питання про звільнення з посади начальника управління Богдани Олексишин.

До речі, на минулій сесії, де говорили про негаразди в інтернаті, запит пана Галяса знайшов підтримку у 75 депутатів.

Від вини відхрещуються

Вихователь не винний, кажуть в інтернаті. Мовляв, слід на обличчі хлопця – результат „розборок” між дітьми, вину за який вони перекладають на вихователя. Це ж підтвердив під час зустрічі з кореспондентом 10 січня і сам потерпілий – 15-річний Олександр Панасюк. До нього одразу ж звернулася директор інтернату Галина Ціпивник:

– Сашко, скажи, хто тебе ображає? Кого ти не хочеш у своїй групі? Кого просиш, щоб забрали з групи?

На це хлопець стиха відповів: “Сашу Писаренка і Славка Терпака”. Посадовець чомусь не запитала, чи його не ображає викладач, ніби підказуючи відповідь.

Саме ці двоє хлопців, за словами директорки та Сашка, притулили його, скрутивши за руки і ноги, до обігрівача.

– Це вже було, як вихователі пішли додому, – почав хлопець. – Я спав. Вони взяли мене за ноги, і сказали: “Ми зараз зробимо тій скотині”. Скрутили руки і притулили. Я кричав, а вони не чули.

Вранці після умивання, хлопець відчув, що пече щока. Одногрупники, продовжує він, намовили перекласти вину на вихователя. Згодом намастили слід від опіку зубною пастою та сфотографували. Наприкінці хлопець сказав, що не хоче, аби директорку виганяли.

Директор сиділа поряд і навіть не взялася пояснювати, як таке могло статися у закладі для дітей — криків ніхто не чув та ще й обігрівач був увімкнений.

– Опіку не було, а лише почервоніння. Криків, як таких, теж не було, – каже вона. – Няні б почули. Адже у нас усі діти – олігофрени: хтось із легшою формою, хтось із важчою. Відтак поруч із ними завжди хтось є. Наші няні чергують позмінно з 9 до 21.00.

Вона додала, що у закладі – масляні каміни, дозволені пожежною службою.

Каже, що болить душа

Про інцидент вихователь Віктор Ткач дізнався, за його словами, вранці 22 грудня. Розпочав робочий день о 7.00, о 7.30 уже будив дітей. Скарг від них не було.

– Після умивання Сашко поскаржився, що пече щока, – розповідає пан Ткач. – Після сніданку відвів його до медсестри. Вона оглянула, намастила слід якоюсь маззю. Я намагався допитатись, що трапилось. Саша неохоче сказав, що його притулили вночі до обігрівача.

Коли чоловік розповідав, у нього наверталися на очі сльози. Хлопці, каже він, часто конфліктують. На цьому історія тоді закінчилась, та вранці 23 грудня набула нового повороту.

– Коли я прийшов на роботу наступного дня, то вже ходили чутки, що це я приклав праску вихованцеві до обличчя, – продовжує Віктор Ткач. – Я запитував хлопців, як же так, що ж вони говорять. Вони відповіли, що самі такого нічого не казали і нічого не знають.

Звістка дуже засмутила вихователя. Адже всі в інтернаті знають, як він ставиться до дітей.

– Тут я працюю восьмий рік, а з дітьми – 18-й, – каже він. – Жодного разу у мене не виникало конфліктів. Я завжди зголошуюсь відвезти дітей на екскурсію, у похід. Тож мене душа болить, коли чую ці звинувачення.

На Віктора Ткача, за словами працівників інтернату, ті хлопці могли мати зуб. Адже якось він супроводжував їх на лікування у психоневрологічну лікарню після однієї з їхніх витівок. До такої процедури у закладі вдаються, якщо хтось із вихованців перезбуджується. Після лікування хлопці знову поводяться спокійно.

В інтернаті – часті перевірки

Про причетність вихователя хлопці заявили правоохоронцям 6 січня, після розголосу на сесії. Як вважає директор, депутат озвучив те, у чому не дуже розібрався.

– Я була у відпустці до 27 грудня, – каже директор Галина Ціпивник. Тож цим займалась наша медико-педагогічна комісія. Вона з’ясувала, що хлопці поконфліктували і притулили його до обігрівача.

Пані Ціпивник каже, що на обличчі хлопця не було ні рани, ні крові, просто маленьке почервоніння, яке дало ребро обігрівача. Тож, коли Олексій Кайда показав фото, вона каже, що жахнулась. Адже реальний слід на обличчі вихованця, який вона бачила, відрізнявся від цього. Повернувшись в інтернат, вона попросила хлопця розповісти їй, що трапилось. Тоді ж і почула про обігрівач. Те ж розповіли вихователі.

– Хлопці кілька годин давали пояснення у дитячій кімнаті міліції 6 січня, – продовжує вона. – Під час вечері вихователі покликали і сказали, що він плаче. Тож ми забрали його в ізолятор, аби він заспокоївся та пояснив, чому плаче. Туди принесли вечерю. Після неї він сказав, що хлопці погрожували йому за те, що він їх “здав”.

За словами директора, вихованці весь час змінювали пояснення – то Сашко сам подряпався, то йому приклали праску, то притулили до обігрівача. Цікавились, що їм за це буде.

До речі, за інформацією фахівців, опік від праски чи обігрівача є контактним. А такий опік, як правило, є глибоким. На його загоювання йде більше трьох тижнів. На лікування поверхневого опіку іде до трьох тижнів. Хоча, звісно, кожен випадок має свої особливості і лікарям необхідно бачити рану, аби щось прогнозувати чи коментувати, пояснили кореспонденту.

Цікавляться, хто допоміг обробити фото

Загадкою для працівників інтернату залишається, як фото потрапило до депутата та як його зробили. Адже не у всіх вихованців є телефони, та ще й з фотокамерою. Не можуть учні і відкоригувати фото: комп’ютери – лише в учительській та бухгалтерії. Тож тут вбачають “допомогу” дорослого.

– З подачі одного вихователя, Ореста Малиновського, маємо постійні перевірки, – каже Галина Ціпивник. – А усе розпочалось давно через чотирьохкімнатну квартиру, яка належить інтернату.

Вихователь, за словами директора, одружившись із вихователькою, яка проживала в одній із кімнат тієї квартири, за якийсь час захотів приватизувати усе помешкання. Директор не погодилася з цим, адже у тій же квартирі ночують батьки, які приїжджають до дітей, та вихователі, які живуть за кілька кілометрів від Мельниці. Відтак чоловік почав звертатись у різні інстанції та скаржитися, що вона погано виконує обов’язки, а в інтернаті – невідповідні умови.

– Він підбурює дітей, – каже директор. – Після спілкування з ним діти вдаються до різних витівок.

Подібні перевірки, за її словами, нервують вихованців.

– Діти навіть говорять до нянь: “хочемо, то й тобі зробимо так! Нам за це нічого не буде, а ти, як мене хоч пальцем зачепиш, то побачиш, що за тобі за це буде”, – продовжує пані Ціпивник. – Потім заспокоюються.

Саме через звернення пана Малиновського, каже керівник, у квітні з комісією приїхав у заклад депутат Ярослав Галяс. Під час перевірки нічого протиправного не знайшли. Вдруге про нього в інтернаті почули у вихідні.

– Нам сторож доповів, що пан Галяс під’їжджав під інтернат, – каже директор. – Однак він його не впустив, адже стороннім вхід заборонений. Тож він запропонував повідомити про приїзд керівництво. Депутат відмовився. Мовляв, приїхав поговорити з дітьми, а керівників йому не треба. Фотографував дітей з-за брами…

“Не ходжу манівцями”

Свою причетність до останньої перевірки Орест Малиновський заперечує. Як і те, що намовляє вихованців проти директорки.

– Я спілкувався з представниками облуправління, які приїхали через звинувачення мене у тому, що я намовляю, психологічно тисну на вихованців, спрямовую їх на якісь негативні дії проти вихователів, – каже він.

Він каже, що не раз піднімав це питання на педраді, на методоб’єднанні, давав свідчення у прокуратурі та просив усіх навести конкретні випадки. І ніхто, як і на зборах колективу 10 січня, не зголосився.

– Я просив сказати відкрито. Адже скільки можна ображати мою людську, професійну гідність? – обурюється він. – У залі ніхто не встав, а розказувати за спиною, що я роблю усілякі капості – найлегше. Я розумію, я залишився один у колективі, а люди, які підтримували мене, уже давно не працюють.

Дирекція ж, переконує він, свідомо бреше. І додає, що колись на стороні директора були й окремі представники облуправління. Відтак його однодумців звільнили, а вихованців, „які були свідоміші”, перевели в інші інтернати. То сиріт, до того ж інвалідів, нікому захистити.

– Бачте, чим закінчилося. Я поплатився квартирою, а інші люди – роботою, – каже він. – А почалося все з того, що керівник сприйняла зауваження як особисту образу. Я говорив: “Рано чи пізно ви доведете ситуацію до абсурду у силу своєї непрофесійності”. Хто вона така? Спочатку торгувала ковбасою, потім стала завскладом, а потім з невідомих причин стала керувати у інтернаті.

За словами директорки, вона все-таки має стосунок до педагогіки – працює з дітьми більше 11 років. За плечима – економічна освіта та курси директорів.

Щодо квартири, то, за словами пана Ореста, її власником є облрада. Відтак до неї він звертався за допомогою, бо адміністрація закладу “накрутила з документами”.

Обласна прокуратура таки приїхали у будинок-інтернат з перевіркою 11 січня. Однак, про результати, як повідомили у прес-службі, можна буде говорити десь наприкінці тижня.

А тим часом питання, чи безпечно дітям в інтернаті, залишається відкритим.

Надія Новак, Світлана Гривас, “20 хвилин”