Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!

«Воскресіння день, просвітімось люди! Пасха, Господня Пасха!» (ірмос 1 пісні Пасхального канону) – так, словами св. Іоана Дамаскіна, сьогодні Церква прославляє Воскресіння з мертвих Спасителя нашого Ісуса Христа.

Свято Воскресіння Христового називається Пасхою не лише тому, що Христос воскрес у дні юдейської Пасхи. Коли єврейський народ був у єгипетському полоні, щоб отримати звільнення від неволі, люди мали у визначений день приготувати і з’їсти пасхальне ягня та вийти зі своїх осель і піти у Землю обіцяну. Так само і Христос, як Непорочний Агнець, був принесений в жертву, подав нам Свої Тіло та Кров, щоб зробити нас дітьми Божими, вивести з неволі гріха в землю нового життя – життя з Богом, життя перемоги над гріхом і смертю. Але це звільнення, здійснене Христом Спасителем, є незрівнянно вищим, ніж визволення від земного рабства. Завдяки Воскресінню Христовому ми маємо надію на вічне життя. Завдяки Воскресінню Христовому ми отримали свободу і можемо йти до спасіння. Завдяки тому, що Христос воскрес, відкрилися небеса для всіх, хто щиро вірить в Бога.

Дні перед Воскресінням були сумними для учеників і апостолів. Спочатку їхній Господь і Вчитель у славі ввійшов у Єрусалим, а вже через кілька днів ті люди, які вітали Його як царя, кричали: «Розіпни Його!» Христа зрадив один з учеників, а інші зі страху розбіглись. Той, хто навчав правди і любові, був з ненависті розіп’ятий і вбитий ганебною і болісною смертю. І зло вважало, що воно торжествує і перемогло, можна далі жити спокійно в гріху і йти до загибелі. Але Христос воскрес – і все змінилося. Зло переможене, праведники виведені з пекла, для всіх людей відкритий шлях до єднання з Богом. Але в сам день Воскресіння про це знало дуже мало людей. Навіть апостоли отримали цю звістку не відразу, не в момент Воскресіння. Але, отримавши її, пішли звіщати всьому світові про те, що Христос воістину воскрес. Саме з цієї новини завжди починалася проповідь апостолів.

Часто можна почути питання: чому Сам Господь не звістив всьому світові, що Він воскрес? Чому не з’явився у славі після Воскресіння всім юдеям, які зібралися в Єрусалимі на свято Пасхи, щоб вони повірили в те, що Він воістину Син Божий? На це запитання дає відповідь свят. Афанасій Олександрійський. Він каже, що якби Христос Своїм явленням міг навернути людей до віри, то Він би обов’язково це зробив. Але люди, які розіп’яли Спасителя, не були здатні сприйняти звістку про Його воскресіння. Адже тиждень перед тим Господь воскресив померлого Лазаря, який чотири дні лежав у гробі, і люди не тільки не змінилися, а й намагалися вбити воскреслого (Ін. 12:10). Тож якби Христос явився після воскресіння людям, які були свідками і співучасниками Його розп’яття, то, не маючи змоги Йому зашкодити, вони тільки більше озлобились би і прагнули б до нечестя. Господь після Свого Воскресіння являвся людям через чудеса та зцілення, які чинили Його ученики й апостоли, і це було не меншим свідченням про істинність того, що Христос справді воскрес, ніж явлення Його в тілесному образі.

Дорогі браття і сестри! Воскресіння Христове змінило світ і людство: людина, після тисячоліть відокремлення від Бога, відновлює єдність зі своїм Творцем і Спасителем. І нам, щоб відновити цю єдність особисто для себе, потрібно відкинути гріх і зло, звільнити в серці місце для Бога і дати Йому можливість вести нас по шляху спасіння.

Сучасні люди часто висувають різні умови, потрібні для того, щоб вони увірували в Бога. Вони чекають чудес, знамень, явлень. Але такі надприродні речі не можуть привести до віри, вони не створять у серці й душі те, чого там нема. Навіть воскресіння з мертвих Христа Спасителя не навернуло до покаяння Його розпинателів. Ми повинні утверджувати свою віру читанням Святого Євангелія, щирою молитвою, ми повинні довіряти Богові та Його Одкровенню, навчитись від повноти серця любити Бога та бути вдячними Йому за Його любов до нас, за Його милосердя й опіку, за благословення та турботу про людей. Ми повинні навчитися любити ближніх, бо саме в цьому зможемо втілити нашу віру та, через любов до ближніх, навчитися любити Бога. Ми повинні навчитися покладати надію на Бога навіть у найважчі моменти нашого життя, і прийняти все, що нам посилає Господь, бо Він посилає це нам на благо, заради нашого спасіння.

У ці святкові дні Воскресіння Христового вітаю духовенство та парафіян нашої єпархії зі Світлим Христовим Воскресінням. Особливо хочу привітати священиків та громади, які прийняли рішення перейти в Українську Церкву з Московського Патріархату, скинувши із себе ярмо неволі та прийшовши до єдності з братами та сестрами – православними українцями – заради єднання нашого народу навколо Київського митрополичого престолу та єдиної Помісної Православної Церкви. Щиро вітаю обласну, районну та місцеву владу, вітаю наших воїнів-захисників та всіх православних християн Тернопільщини з величним і славним святом Воскресіння Христового.

Нехай воскреслий з мертвих Христос Спаситель благословить нашу Українську державу та український народ, подасть перемогу над агресором та мир! Нехай Благословення Боже завжди перебуватиме над усіма нами!

Воiстину Христос Воскрес!

Нестор, архієпископ Тернопільський і Кременецький