Сьогодні змінив маршрут ранкової пробіжки, щоб востаннє помилуватися зразками передвиборної агітації на відрізку вулиці від церкви до дамби – завтра ж нібито “день тиші”, уся агітаційна продукція має бути прибрана, а ця норма закону в нас, як і всі інші, звичайно ж, беззастережно виконується.

Загалом, можна було очікувати й більшого засилля політичної реклами – досить багато сіті-лайтів виглядають не як передвиборна просвіта електорату, а зображають якусь таємничу чи то видовжену в один бік краплину, чи сперматозоїд. Щодо, власне, самої агітації, то вона, присутня – уже давно відома і така, що за задумом її творців, мала б вкоренитися в підсвідомості виборців і спрямувати їхні дії в потрібному напрямку.

Вже звична, з трохи “блатним” відтінком пропозиція “зробити разом їх всіх” на зеленому тлі. Кого “їх”? Новообраний гарант нині дає це зрозуміти, роз’їжджаючи країною, пропонуючи повсюдно провинним намісникам писати заяви на звільнення і укладаючи парі на терміни ремонту мостів.

Обіцянка організувати самоврядування без впливу криміналітету. Хороша справа, напевне, але… якоюсь дуже тонкою виглядає нині межа між зовні благопристойними діячами і отим самим криміналітетом.

Щира усмішка, що гарантує надійність вибору містян. Вона, мабуть, звернена і до суперників на недільних перегонах і бажає їм… ну, звісно ж, лише успіху і всіляких гараздів – що ще може бажати українець українцеві?

Мінімум слів, натомість – вольове підборіддя і стиснута в кулак рука. Внизу , як і належить, вказана партійна приналежність. Декілька років тому всі кандидати від цієї партії норовили стояти на плакатах і білбордах лише з її  всесвітньо знаменитим главою. Нині ж, мабуть, щось змінилося…

Доброзичливий погляд у супроводі напису про те, що головним є безпека країни. Ідея не викликає заперечень, але коли з острахом переходиш дорогу перед автівками, що мчать на божевільній швидкості, то може раптом виникнути думка, що головна твоя небезпека криється не десь там, у високих сферах, а ось тут, просто на цій вулиці.

Повертаюся з цими роздумами до свого будинку і вже при вході на дошці оголошень бачу знайоме обличчя поряд з якоюсь дивною геометричною конфігурацією і твердженням, що вокально здібна політсила є партією справжніх змін. Не знаю, як щодо справжніх, а от одну відносну зміну одразу помічаю: обличчя очільника нової партії майже чисто виголене…

Ігор Дуда