У кожного з нас є світла і темна сторона душі. І рухаючись по обраному життєвому шляху, ми постійно долаємо не тільки зовнішні перепони, а й внутрішні. Та іноді настає той момент, коли нам необхідна допомога. І тоді ми просимо «…Покажи мені ще раз світло, врятуй мене від зла та болю». Це – короткий зміст синглу  “INVOCATION”, який виконує колишня тернополянка, оперна співачка Мар’яна Боднар. І це перша пісня із неординарного українсько-італійського проекту кросоверу електронної та класичної музики.

Музику і текст до пісні написав композитор та саунд-продюсер з Італії Boxedge (Alessandro Bemporad), над художнім оформленням і монтажем кліпу працювала італійська художниця PZ (Maddalena Grazzini), а режисером стала Алла Карналлі з Києва.

– «Invocation» у перекладі з англійської – поклик, виклик, прохання, молитва, – пояснює співачка. – У повсякденному житті ми постійно стикаємось з різними перепонами, внутрішньою боротьбою, сум’яттям, коли треба шукати шляхи вирішення поставлених задач або проблем, і буває складно, часом дуже складно. І настає той момент, коли своїми силами здійснити наступний крок неможливо. І тоді хтось звертається до Космосу, хтось до Бога, до Вищих сил, до Долі, посилає поклик про допомогу. Я звертаюсь до Бога тому, що знаю, що він допомагає мені робити необхідні кроки на моєму шляху. По суті це інтернаціональна молитва.

З італійським музикантом Мар’яна Боднар познайомилась близько року тому. Спочатку він експериментував, вплітаючи її голос у власні композиції, шукаючи найцікавішу та найбільш гармонійну форму поєднання класичного голосу та електронної музики, а через деякий час запропонував виконати пісню. Мелодія і слова «Invocation» одразу запам’яталися Мар’яні Боднар, «лягли на голос» – стало зрозуміло, що це «її» пісня. У студії її записали майже одразу, за кілька спроб, хоча іноді на запис може піти значно більше часу. А через місяць зрозуміли, що аудіозапис необхідно доповнити відеорядом. Оскільки частина учасників проекту італійці, то вирішили проводити зйомки в їхній країні.

– Кліп на пісню ми знімали у середньовічному Абатстві Святих Лоренцо та Сальватора, яке було засноване ще у десятому столітті, неподалік теперішньої Флоренції, – розповідає Мар’яна Боднар. – Воно надзвичайно красиве, атмосферне, таке, як я уявляла. Коли ми слухаємо будь-яку пісню, то з’являється певний візуальний рад. У випадку з цією піснею для мене це були давні мури, можливо залишки якогось замку, сильний вітер, який розвіває мій одяг. І ось у цій Бадії всі мої візуальні образи наче матеріалізувались. Крім того, це абатство сховане між пагорбами, така тиха локація, коли туди потрапляєш, то ніби опиняєшся в іншому світі, іншому вимірі: навколо міста мультимільйонники, всі кудись поспішають, намагаються чогось досягнути, а там – тихо, спокійно, там можна почути себе.

Візуальне доповнення пісні має різні змісти, символи, сюрреалістичні алюзії та візуальні стилізації. Серед  символічних образів: дзеркала, левітація, струмені води, обмежений простір дзвіниці, гвинтові сходи, світло у височині. Якщо на початку у кліпі переважає темна гамма кольорів, то поступово вони змінюються на світлі. Усе це має своє значення і зміст, але кожен може «читати» кліп по-своєму.

– Перед зйомками ми мали певні ідеї, як усе має виглядати, але коли опинилися в монастирі, то знайшли те, що чудово вписалося саме у нашу композицію. Це гвинтові сходи у вежі, це такий гарний образний момент, як ми рухаємося вгору, не буквально. Це внутрішній рух, вибудовування своєї особистості, вдосконалення, долання слабкостей, страхів та сумнівів. На нашому шляху є різні перепони та переживання; у когось він прямий, у когось звивистий, але будь-який наш шлях веде до певної цілі, і наша ціль, і в прямому, і в переносному значення була там – нагорі. Я дуже хотіла зняти зверху все, але у нас не було квадрокоптера. Але це ж не перепона… я вирішила піднятися у вікно вежі, і навіть попри неймовірно сильний вітер все-таки отримати пару кадрів звідти. Вони стали символом того, що людина перебуває в рамках, стінах, часом собою ж створених. Але якщо не буде впадати у відчай, буде продовжувати боротись, намагатиметься вирватися, звільнитися, а зрештою – попросить про допомогу – то вихід завжди є. Ми намагалися зробити відео з підтекстом, щоб кожен міг прочитати його по-своєму.

У роботі над кліпом траплялося багато приємних несподіванок. Наприклад, Магдалені Градзіні вдалося дуже швидко отримати дозвіл на зйомки, що для Італії, як і для будь-якої іншої закордонної країни не типово. Знімали відео у серпні і зазвичай у цей час в Тоскані дуже спекотна, безвітряна погода. Але зранку у день зйомок в абатстві, сталося справді чудо, бо здійнявся такий сильний вітер, який дозволив втілити всі задуми сюжету. Звичайно, усе це залишилося поза кадром і відоме тільки учасникам проекту, але нотку таємничості вони відобразили іншим чином – вплели у текст пісні слова на санскриті. Фразу з останнього куплету пісні на древню мову спеціально переклав професор-мовознавець Маріо К’яренца. В результаті вони наповнили пісню магією та ще більшою глибиною і значимістю.

Сингл «Invocation» виконаний у стилі класичного кросоверу. Це поєднання класичного співу з іншими музичними напрямки. І це один із способів як класичну музику популяризувати серед широкого загалу. Дуже багато виконавців цього напрямку є у Великобританії, Америці, Скандинавії. Є різні види кросоверу, але те, що робить Мар’яна Боднар з командою – нове і нестандартне.

– У нас електронна музика, і це зовсім інший напрямок, – розповідає Мар’яна Боднар. – Виконавиці класичного кросоверу переважно не змінюють ні образ, ні імідж, виступають у тих же об’ємних концертних платтях, співають оперним голосом популярні пісні під помпезну оркестрову фонограму. Ми ж поєднали і естрадний, і класичний голос з електронною музикою. Пізніше плануємо додати до цього ще відеомапінг і це вже буде оригінальний, сучасний шоу-проект.

У команди є ще багато задумів, проект цей буде продовжуватися і розширюватися. І зараз Мар’яна Боднар робить усе можливе, щоб популяризувати цей музичний стиль в Україні.

Ольга Трач

Фото автора