.

Інколи мені стає соромно за приналежність до професії. Особливо останнім часом.

.

Неправосудні судові рішення. Міліцейські катування. Політики у ролі прокурорів та суддів в одній особі. Вони всі за освітою юристи. Принаймні, мають дипломи юристів.

В Української Феміди зав’язані очі та меч у руках. А повинна б мати у руках терези. Відкриті вуха і, головне, – бути справедливою.

Взяття під варту осіб, доведеність провини яких хистка, наче лід навесні чи санкції статей, що ставляться в провину, навіть не передбачають позбавлення волі. В той самий час, особи, які обвинувачуються у вбивствах чи зазіханнях на життя, вільно гуляють вулицями наших міст і сіл. Стрільці у мантіях по живих мішенях у дивовижний спосіб з підозрюваних перетворюються у потерпілих. Навала смертей та спроб суїциду у пенітенціарних закладах і міліцейських відділках.

Система не хвора. Вона в агонії.

Олег Мартинюк