Сидячи за комп’ютером, неуважливо слідкую за трансляцією засідання Верховної Ради по телевізору. Спершу подумав, що мені щось примарилося: з чарівних вуст представника Президента в парламенті та (приємний збіг) сьогоднішньої іменинниці Ірини Луценко, яка саме  почала свій виступ, пролунало таке звичне в нашому обігу “Бляха-муха!”. І хоча воно й звичне (щодня доводиться чути й не таке…), але от почуте з трибуни найвищого законодавчого органу держави, та ще й у виконанні поважної посадової особи, справило враження, яке приємним назвати не наважуся…

Хоча спікер Андрій Парубій одразу ж заговорив про “нервове напруження”, в якому доводиться працювати, я таки подумав, що мені причулося й поліз у соцмережі. Мій слух мене не підвів: різні сайти вже рясніли описом курйозно-дикуватого випадку. Як виявилося, Ірина Степанівна повинна була вести мову про перейменування Дніпропетровської області, натомість переплутала тексти почала читати про недопущення на вибори спостерігачів з Росії. Оратор одразу ж збагнула свою помилку, однак спонтанна жіноча реакція виявилася швидшою, тому зал почув оте не дуже доречне для атмосфери законотворчості “Бляха-муха”…

Соцмережі, як і слід було очікувати, вибухнули коментарями з цього приводу. Серед найбільш цензурних з них: “Добре, що хоч не й… твою мать” і “М-д-да – еліта…”. Мені ж пригадалися думка одного із світочів, котрий у вельми песимістичних тонах змальовував свою епоху: “Вульгарність і непристойність в усьому: в словах, вчинках; в тому, як ми себе поводимо зі своїми ближніми, як веселимося, як тужимо… “. Філософ пізнього Середньовіччя не міг передбачити атмосфери українського парламенту, але добре знався на людській природі, яка відчуває дефіцит культури. А, може, більш доречним є в даному випадку вислів Франкліна Д. Рузвельта: “В політиці не буває випадковостей. Якщо щось трапилося, то таки було задумано”? Може, справді, перед тим як вийти на трибуну, Ірина Луценко думала щось дуже приємне про непроханих гостей з Росії на майбутніх виборах, і оце “щось” матеріалізувалося в неї у такий несподіваний “наративний ряд”?

Можливо. Але ж… еліта, бляха-муха, еліта…

Ігор Дуда