Громаду УПЦ Київського Патріархату утворили вірні, які вийшли з УПЦ (МП) у селі Кути Шумського району на Тернопільщині.

Як кажуть місцеві, вони не змогли залишатися у попередній конфесії через проросійську налаштованість духовенства і через негідну поведінку свого настоятеля – той напідпитку побився зі своїм також нетверезим тестем на храмовий празник і справа навіть дійшла до кримінального провадження та суду. У міліції останні закиди підтверджують, пише RISU.

Розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації № 588-од від 28 вересня 2015 про реєстрацію статуту релігійної громади “Парафія святої праведної Анни” села Кути на Шумщині може побачити кожен охочий на сайті цієї держустанови.

“Громаду зареєстрували на підставі поданих документів і не було жодної скарги щодо її реєстрації”, – коментує заступник директора департаменту з питань культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації Ігор Кульчицький.

За інформацією посадовця, а також за словами секретаря Васьковецької сільської ради, до якої входять Кути, розподіл сил поміж прихильниками УПЦ (МП) та УПЦ КП у цьому селі – приблизно 50 на 50. Перехід відбувся відносно мирно, без бійок.

“Ми вже маємо статут, – говорить активіст громади УПЦ КП Ярослав Мосійчук. – Поштовхом до виходу з Московського патріархату стало таке: у нас престольний празник на святої праведної Анни, 7 серпня. Того ж числа наш священик отець Ігор Крепко (сильно – ред.) напився. Поїхав додому і побив свого тестя, як кажуть, виламав три ребра, той отримав забій головного мозку. Так побив, що тестя забрали в реанімацію. Відповідно, приїхала міліція. Щоб це все згладити, Шумський благочинний, отець Михаїл, натупного дня забрав його на “покаяніє” в Почаївську лавру. Наступна відправа у нашій церкві була 14 серпня, на Маковея. Прислали із Загаєць монаха, щоб він правив. Цей монах почав правити і дуже часто почав згадувати Кирила (Московського патріарха – ред.) і звернувся: “молимся за Кирилла. Только Кирилл отсановит братоубийственную войну, и только Кирилл…”. Люди то слухали, а тоді підійшла до нього дячиха й каже: “ви трошки поменше за того Кирила і ту політику”. Він їй сказав, що “це не ваше діло, йдіте звідси геть. Я знаю, що робити і як мені правити”. Люди вийшли з церкви і піднявся бунт. Громада вирішила перейти під юрисдикцію Київського патріархату.

У Шумському райвідділі МВС підтверджують, що був конфлікт за участі священика з Кутів. Був і суд.

“Вони поверталися з празнику. У машині їхали він, тесть, жінка – загалом родичі… Були напідпитку і батюшка, і тесть. Батюшка сидів спереду, а тесть – позаду. Почали сваритися і на ґрунті того непорозуміння виникла бійка. У нього (тестя – ред.) були легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Перелам ребер не підтвердилися, були тільки забої, у тому числі голови. Тесть декілька днів лежав у лікарні. Тільки не в реанімації, а в неврології, – повідомляють у Шумському райвідділі міліції. – Порушили кримінальне провадження за частиною 2 статті 125 Кримінального Кодексу України. Ми спрямували справу до суду, але вони у суді помирилися і справу закрили. Але до суду він (священик – ред.) ішов як підозрюваний”.

Далі події у Кутах розгорталися швидко: люди пішли селом і зібрали підписи.

“У нас у селі право голосу мають приблизно 440 осіб. Але, окрім православних, є ще євангелісти (євангельсьткі християни – прим. ред.). З’явилося більше 250 чоловік, які дають згоду, щоб перейти у Київський патріархат, – продовжує чоловік. – Ми зібрали збори та узгодили, що будемо робити збори до десятки громади Московського патріархату, яка діє в церкві, щоб повністю усім перейти під юрисдикцію Київського патріархату. На це вони привезли монахів, священиків, людей, приїхав благочинний – створили біля церкви таку бучу, що завадило з людьми нормально поговорити. Їх просто зазомбували і ми так нічого й не домовилися”.

Відтак активісти переходу до Київського патріархату зібралися і створили другу громаду.

“Подали всі документи і от ми отримали нову громаду, – каже місцевий житель. – Уже коли ми отримали статут, то знову звернулися до них для того, щоб створити нормальні умови для Богослужінь. Справа в тому, що священик УПЦ (МП) служить у нашому храмі через тиждень, бо має, крім Кутів, ще служіння у Переморівці. Та на жодні умови вони не пішли. Кажуть: “Церква наша. Якщо хочете, ви собі будуйте церкву, а ця – наша”.

За інформацією громади УПЦ КП, у громаді УПЦ (МП) залишилося 99 місцевих жителів. Мовляв, окрім згаданих євангельських християн, ще багато місцевих жителів перебувають на заробітках.

“Нас процентів десь 70. Якщо повернуться ті, що виїхали (на заробітки – ред.), то нас буде понад 300 чоловік. Але ж ті люди просто за межами України”, – деталізує Я. Мосійчук.

Після розгоряння конфлікту у Кутах, до села повернувся попередній священик МП.

“У них одразу через тиждень повернувся той батюшка, що побив тестя. Хоча оголошували, що забирають його на два місяці, – говорить активіст громади УПЦ КП. – Але він там і не був, а займався тут продажем дров, бо він ще й бізнесмен”.

За словами Я. Мосійчука, люди у Кутах після поділу дивляться одні на інших скоса. Громада УПЦ КП наразі не служить ніде – тільки завершився етап її оформлення. Її члени ще сподіваються на примирення і почергові Богослужіння у церкві, збудованій у 1991 році спільними зусиллями громади.

“Якби не втручався благочинний, то об’єдналися б. Принаймні домовилися б про почергові”, – говорить житель Кутів.

Позицію Тернопільської єпархії УПЦ (МП) висвітлює її секретар отець Степан Балан.

«У селі було декілька людей, які виявили бажання, у тому числі один помічник депутата, і розпочали все проти священика. Водночас усі сказали, що поважають одні других. Священик попросив пробачення, якщо були якісь нюанси – і ніби все. А потім вони кажуть: «Хочемо Київського патріархату». Їм відповіли: «Ну хочете, то як хочете». Вони зареєструвалися. З нашого боку все більш-менш перебуває під контролем, – говорить о. С. Балан. – Офіційних звернень від них (про почергові Богослужіння – прим. авт.) ще не було. – З одного боку, вони мають право піти. З іншої – шкода, що всі ж місцеві люди і діляться. Якщо мирно і без ворожнечі, то ще півбіди. Коли ж пересварюються і з озлобленістю, то це недобре. Це як і в інших селах – до 2015-го ходили до церкви разом, а потім – пішли. Коли придивитися, то виявляється якась дрібниця, котра спонукала: якась образа, неуважність… І так через образи та особисті амбіції збирається групка й село розділяється.

У Кути, за словами о. С. Балана, приїжджав «Правий сектор».

«Казали: “Якщо ви хочете Української Церкви, ми вам допоможемо”. На жаль, часто таке: де чітко-твердо всі як один і їм кажуть: “Хлопці, тут не їдьте. У нас усе мирно-спокійно”. А там, де є двоє-троє чоловік, вони починають», – каже священик.

Секретар єпархії вважає, що у багатьох селах, котрі діляться, відчутну роль відіграє агітація зовні. На запитання, чи не спонукали до переходу жителів Кутів погляди монаха із Загайців, який замінював настоятеля, коли той був на покаянні, секретар єпархії відповів ствердно.

«Священик, який підмінював, щось не те трохи наговорив. За це перед людьми просили пробачення. Але вже та хвиля пройшла… Він перестарався, на жаль. Бувають випадки, коли щось не те скаже, не так пом’яне, не так поведе себе і дасть невеличкий привід… Хоча це й не виправдання. В цьому також може бути причина».

Очільник осередку «Правого сектору» на Тернопільщині Василь Лабайчук заперечує закиди, що у Кутах конфлікт розпочався з візиту його активістів.

«Дійсно, ми об’їздили уже всі села Тернопільської області, де є Московський патріархат. Ми проводимо роз’яснювальну роботу – показуємо людям, що вони перебувають під Москвою, – говорить В. Лабайчук. – Але і в Кутах, і в інших селах почалося не з нас. Щодо цього села, то ми виступаємо, що вірні Київського Патріархату мають право користуватися місцевою церквою».