У селі Дуліби, що на Бучаччині, почали будівництво нового храму УПЦ МП.

Про це повідомляє телеграм-канал «Churcher».

«…в селі Дуліби Бучацького району Тернопільської області, певні зацікавлені особи таємно будують храм УПЦ МП – РПЦвУ для опіки місцевими лемками. Чому таємно, і як взагалі це можна робити таємно? Все дуже просто – представники МП придбали земельну ділянку з житловим будинком (яку офірував Костянтин Поляцко з ТДМУ ім. Горбачевського) на даху котрого трохи пізніше “раптом” з’явиться купол із хрестом. Кураторами цього проєкту виступають проректор Почаївської семінарії отець Олег Плаксій і отець Георгій Прокопчук із цікавим псевдо “Шумахер”, який тісно пов’язаний з митрополитом Антонієм Паканичем, а також обожнює Путіна та царську родину», – пише «Churcher».

Як відомо, до Другої світової війни українці складали лише 3% населення села Дуліби, рештою були поляки та євреї. Після війни ж усі місцеві поляки виїхали на територію сучасної Польщі, а замість них унаслідок проведення радянською владою репресивної операції «Вісла» приїхали лемки з Перемишлянщини.

Від місцевих мешканців нам вдалось також дізнатись, що майбутньою парафією опікуватиметься Перемишлянсько-Новосончівська єпархія Польської православної церкви. Вочевидь, в обмін на такі територіальні поступки та заснування фактично вікаріату ППЦ на Тернопільщині УПЦ МП намагатиметься вторгувати підтримку у боротьбі проти визнання автокефалії ПЦУ.

Цікаво, що саму громаду та її храм планують назвати на честь доволі суперечливої історичної постаті – канонізованого Польською православною церквою «священномученика» Максима Горлицького (Сандовича), лемківського православного священника-москвофіла. Народився Сандович у 1888 році у селі Ждиня Малопольського воєводства Польщі у греко-католицькій сімʼї. Розпочинав духовну освіту у Крехівському монастирі греко-католицької церкви, однак згодом продовжив навчання у Почаївській лаврі, де прийняв православ’я. Після повернення в Австро-Угорщину почав активну пропаганду православ’я і москвофільства та підозрювався у шпигунстві на користь Російської імперії. Після двох ув’язнень у 1914 році був розстріляний. Сандовичу приписують останні слова «Хай живе Русь та святе православ’я!». У 1994 році ППЦ визнала Максима Сандовича як священномученика під іменем «Максим Горлицький». У 1996 році також канонізований Російською православною церквою закордоном.

Втім, нічого дивного у цій історії немає. Згідно з даними проведеної у Польщі люстрації, теперішній очільник Польської православної церкви митрополит Варшавський Савва (Грицуняк) під псевдо «Юрек» раніше таємно працював на польський філіал радянського КДБ. Напевно, викритий поляками «Юрек» свою останню агентурну місію просто ще не завершив…