13 травня мешканці Вишнівецької громади живим коридором зустріли свого Героя, Захисника України Сергія Степанюка із села Дзвиняча.

Тисячі жителів громади, від Раківця до села Дзвиняча, стоячи на колінах, провели в останню путь учасника російсько-української війни, повідомляє тижневик “Номер один“.

Бу­ду­чи справ­жнім пат­рі­отом, Сергій не зміг залишитися ос­то­ронь, спос­те­рі­га­ючи, як ро­сій­ський оку­пант ни­щить все близь­ке ук­ра­їнсь­ко­му народу.

Війна застала його на заробітках за кордоном, проте уже 6 березня він доб­ро­воль­цем ви­ру­шив до Кременецького від­ді­лу РТЦК та СП.

Жит­тя Сер­гія Степанюка бу­ло обір­ва­но во­ро­гом в районі населеного пункту Павлівка Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу, де про­тя­гом ба­гатьох днів ук­ра­їнсь­кі вій­сько­ві ут­ри­му­ва­ли по­зи­ції, да­ючи гід­ну відсіч аг­ре­со­ру.

Справу батька у лавах ЗСУ гідно продовжує син, який лише на короткий час повернувся у рідне село, щоб віддати шану татові-герою та підтримати у горі маму і сестричок.

Хоронили Сергія Степанюка усією громадою за патріотичними та християнськими звичаями. І хоч у с. Дзвиняча ще до сьогодні парафія УПЦ, чин похорону проводили священики Вишнівецького благочиння Православної Церкви України. Такою була воля справжнього Захисника України і його родини.

По­ді­ляємо го­ре близь­ких та знайомих за­гиб­ло­го Ге­роя та висловлюємо щи­рі сло­ва спів­чуття. Ім’я За­хис­ни­ка на­зав­жди увійде в іс­то­рію на­шо­го краю. Хай світ­лі спо­га­ди про Сер­гія Степанюка зав­жди бу­дуть силь­ні­ши­ми за смерть.