Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні — торішню траву. Від цього повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин.
Особливо погано тим, хто хворіє бронхітом, бронхіальною астмою, риніти чи тонзиліти. Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачиш дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до такї загрози спалювання зимуючих корисних комах, такі, як сонечка.
Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні дія розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється попіл. Не зважаючи на загальноприйняту думку, попіл — дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
Аналогічним чином існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати” смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії. Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як дійти цього — не знають.
Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімум доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімум доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, у садах. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають шар землі (25 см.). Кожен з шарів листя не повинен перебільшувати ЗО см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній — за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне, при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки, пише сайт МНС