Точка зору, як кажуть, залежить від точки стояння. Або ж в даному випадку доречніше буде сказати – від точки (чи місця) сидіння. Тому й події, пов’язані з війною України проти Росії, трохи по-різному оцінюються тими, хто безпосередньо залучений до неї, і тими, хто виступає у ролі союзників чи партнерів. Це, на жаль, неминуче породжує розбіжності й різночитання в оцінці ситуації. Одна справа, коли ти регулярно чуєш у себе завивання повітряної тривоги і, відповідно, можеш з більшим чи меншим ступенем ймовірності отримати на свою голову якийсь малоприємний презент від російського ВПК. І зовсім інша – коли сидиш у комфортному кріслі в затишному офісі десь у Брюсселі в очікуванні, коли акуратний ад’ютант принесе тоді чергове зведення про хід війни, яка триває десь на сході Європи. Звичайно, ти слідкуєш за її ходом, вживаєш заходи для виконання взятих перед жертвою агресії зобов’язань щодо поставки їй необхідного (на твій погляд) озброєння, але… ця війна все ж далекувато від тебе. Вона наразі не твоя.

Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі переконаний, що Україна вчасно отримає обіцяну техніку для контрнаступу. “Ми разом з українськими колегами порахували кількість обладнання, яке вони потребують, і зібрали це від наших союзників, які були дуже щедрими, особливо у питанні танків і броньованих бойових машин. І ми поставили в Україну вже понад  98 відсотків бойових машин. Я твердо впевнений, що ми доставили необхідне їм обладнання, і ми продовжимо постачання, щоб підтримати їхню діяльність“, – сказав він. За словами Каволі, “матеріальна підтримка і навчання, які були надані Україні понад 50 міжнародними донорами, були величезними і визначальними для того, щоб українські військові досягли успіху“.

За все це отим донорам, звичайно треба подякувати. А віддавши данину гречності, знову і вкотре звернутися до теми, яка для нас надзвичайно важлива і яку вони наразі воліють обходити, що є причиною нашої з ними discrepancy, тобто розбіжності: речник командування Повітряних сил України Юрій Ігнат терпляче пояснює, що без повітряного прикриття літаками неможливо досягати успіху як у наступальних, так і в оборонних діях: ” Без літаків нам буде дуже важко захистити нашу країну як у воєнний, так і у мирний час… Без переваги у повітрі, без повітряного прикриття зверху неможливо досягати успіху як у  наступальних, так і в оборонних діях “. Американські аналітики теж припускають, що контрнаступ України, який готується, може бути дуже складним з огляду на відсутність переваги в повітрі. Ю. Ігнат наголосив, що літаки покоління 4+ повинні стати частиною ППО України. За його словами, для того, щоб навчитися керувати сучасними західними літаками, українським пілотам потрібно приблизно три місяці. Вочевидь, маються на увазі оті самі F-16, які ми так прагнемо отримати від Заходу і які той наразі не квапиться нам надати, пояснюючи це усіма можливими логістичними, тактичними труднощами вкупі з людським фактором.. Хоча, можна припустити, що в даному в логістику, тактику та психологію активно втручаються політичні міркування. Вони часто були визначальними впродовж усієї історії людства…