Майбутнє України – пенсіонери та мігранти?

Ще не завершився протест проти нового Податкового кодексу, а вже назріває інший – проти проекту Трудового кодексу.

Профспілки попереджають: якщо проект згаданого документа винесуть на розгляд Верховної Ради у тій редакції, у якій мають намір прийняти, можна очікувати потужних протестних акцій. Проект Трудового кодексу уже нарекли «узаконеним рабством». Голова Національного форуму профспілок Мирослав Якібчук заявив: проект кодексу звужує права працівників і можливість захисту їхніх інтересів. І ще такий факт: Мінпраці пропонує підвищити нормативний страховий стаж, необхідний для отримання мінімальної пенсії за віком, одразу на десять років. Загалом, зауважень до проекту документа чимало. Тому він може збурити суспільство.

Заводи і ферми чекають… африканців

Можна прийняти десятки, сотні законів, кодексів, але головне – робочі руки, гідна плата за працю, впровадження нових технологій. Якщо цього не буде, то гріш ціна проектам, прожектам, законодавчим талмудам.

Хто будуватиме Україну у майбутньому? За прогнозами фахівців – пенсіонери та мігранти.

Незважаючи на невисоку тривалість життя українців – 68,2 роки проти 74,6 у європейців, – багатьом нашим співвітчизникам доведеться трудитися у буквальному сенсі до кінця своїх днів, повідомляє видання «Комментарии». І справа не лише у пенсійній реформі, яка передбачає підвищення вікового цензу для виходу на заслужений відпочинок, а також у значному зниженні припливу молодих кадрів.

Згідно з даними Інституту демографії та соціальних відносин НАН України, у даний час у нашій  країні працює кожен п’ятий пенсіонер. Молодь не поспішає працювати у сільському господарстві, медицині, освіті. Не цікавить і наукова сфера. Дефіцит молодих кадрів відчуває промисловий сектор. Експерти зазначають: на виробництві справжня катастрофа. На заводах і фабриках уже звикли до 60-70-річних слюсарів і токарів. Не вельми молодші й інженерно-технічні працівники.

Україна – серед лідерів держав, що постачають робочу силу і мізки за кордон. Складається враження, що вітчизняний кадровий ринок змирився з цим. Експерти підрахували: через 5-10 років на заводах і фермах України працюватимуть мігранти з Середньої Азії та Африки.

Низький рівень зарплат, безперспективність кар’єрного росту тощо змушують фахівців з інформаційних технологій, молодих вчених, медиків залишати рідні терени. У даний час  серед бажаючих виїхати за кордон до 30 відсотків складає молодь віком до 30 років.

До 2050 року чисельність мешканців України, котрі досягнуть 65-річного віку, збільшиться майже до 25 відсотків. Отож, «омолоджуватимуть» нашу державу трудові мігранти. Звісно, вони прибуватимуть з держав, рівень життя у яких нижчий, ніж в Україні.

Велика зРада

Роль Верховної Ради у даний час звелася на пси. Фактично, парламентарі є, а парламенту… немає. Рада зрадила народ. Перетворилася у базар, де все купується-продається і голосується за помахом руки Чечетова. Не дивно, що людей дратує цей шабаш. Проте українці не проти побути народними слугами.

Так, міжнародний кадровий портал hh.ua опитав своїх користувачів і дізнався, що 80 відсотків наших співвітчизників хотіли б працювати народними депутатами. 64Причем, 64% респондентов уверено, что нардепы воруют деньги из бюджета. відсотки респондентів упевнені: парламентарі переважно займаються тим, що крадуть бюджетні гроші. Чверть респондентів сказали, що «народні депутати взагалі нічого не роблять».40% жителей Украины считает, что нардепы только дерутся и ругаются, и с них нет никакого толка. 40 відсотків вважать, що нардепи лише б’ються і лаються, тому з них немає жодного толку.80% украинцев сказали, что они хотят работать народными депутатами.

Цікаво, що кожен п’ятий опитаний зізнався: ставши нардепом, він буде красти бюджетні гроші. А вісім відсотківЛишь 8% собирается «ничего не делать». збирається «нічого не робити».

На запитання ж: «Які почуття ви переживаєте до депутатів?» абсолютна більшість опитаних – 32 відсотки відповіли, що до своїх обранців вони відчувають злість. На другому місці – «байдужість». І 28 відсотків респондентів відчувають «ненависть».

Не люди винні, що у них склалася така ганебна думка про вищий законодавчий орган держави. Народні обранці самі себе так презентують. І час від часу спростовують чутки, мовляв, у розкошах не живу, грошей в офшорах не маю, з політичними опонентами жодних справ і тому подібне.

Наразі відбивається від триповерхового будиночка, розташованого на ділянці розміром понад гектар, яка, за інформацією ЗМІ, коштує $ 1,5 мільйона, лідер комуністів Петро Симоненко. Ех, жити б так усьому українському пролетаріату і політичним недругам лідера КПУ!

В Україні бізнес невіддільний від влади. Усупереч законодавству, десятки депутатів Ради є водночас великими підприємцями і разом з іншими можновладцями належать до рейтингу найбагатших українців, – пише Ґрем Стек в онлайн-виданні «Business New Europe».

За даними аналітиків, близько 65 депутатів із 450, або кожен сьомий, є власниками компаній. Парламентарі-бізнесмени використовують свій статус для лобіювання та особистого захисту. Активи депутатів, які потрапили до списку 200 найбагатших українців від журналу «Фокус», склали $14,3 мільярда. $8 мільярдів із цієї суми належить металургам-мільярдерам Р.Ахметову та К.Жеваго.

Нам доведеться жити з цим парламентом до 2012 року. Але чи зміниться щось у майбутньому? Чи зможуть увійти до парламенту депутати-патріоти? І чи вистачить у них глузду і совісті перетворити ЗАТ «Верховна Рада України» на достойний законодавчий орган?

У боргах, як Сірко в реп’яхах

Дефіцит головного кошторису України за неповний рік зріс удвічі – до 52,8 мільярда гривень. Експерти радять уряду зрізати витрати. Однак  Кабмін борги накопичує. Відтак, у нинішньому році вони зросли на третину: уряд позичив майже 100 мільярдів гривень.

На 1 вересня сума боргів сягала 380 мільярдів гривень – уп’ятеро більше, ніж у 2005 році. Варто зазначити: кожна третя бюджетна гривня – позичена.

У наступному році уряду доведеться кардинально зменшувати видатки. А це означає, що у проекті нового бюджету з’являться непопулярні статті.

З таким борговим багажем важко проводити будь-які реформи. А вони необхідні. І в економіці, і в політиці. Свідченням цього є критична резолюція, яку ухвалив Європарламент щодо України.

І ще одна новина. Із січня 2011 року набуде чинності пакет антикорупційних законів. За словами головного фахівця Бюро з питань антикорупційної політики при Кабміні Оксани Кононко, цей документ дозволить припинити кумівство і хабарництво.

Так, за хабарі у дрібних розмірах чиновників будуть штрафувати на суму до 8,5 тисячі гривень. Якщо ж держслужбовець попався на хабарі в особливо великих розмірах, то він може сісти на 10 років. А за ухвалення «правильного» рішення держслужбовцю загрожуватиме штраф до 25 тисяч гривень або позбавлення волі на термін до 10 років.

Крім того, чиновникам заборонять займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької та наукової), а також отримувати подарунки.

Юристи, однак, скептично ставляться до документа. За їхніми словами, ні заборона родичам працювати у підпорядкуванні один одного, ні посилення покарань за корупцію її не вижене, бо завжди можливий «обмін»: син одного чиновника працює у підпорядкуванні у його колеги й навпаки. Реальне зниження рівня корупції можливе після радикального реформування правоохоронних органів, а також дерегуляції економіки.

До речі, згідно із законом, щорічно перевірятимуть, чи змінився добробут чиновника. Крім того, усі держслужбовці будуть зобов’язані раз на рік подавати декларацію не лише про доходи, а й про витрати. Це добре, по-європейськи. Проте, судячи, наприклад, з декларацій деяких народних депутатів, у них немає ні власного житла, ні автомобіля, ні земельної ділянки. Невже вони думають, що хтось у це вірить?