“Динамо” – “Ренн” – 3:1

Ворскла” – “Карабах” – 0:1

Ким краще бути: першим у провінції чи другим у Римі? У славетного Юлія Цезаря була цілком визначена позиція з цього питання, й на другорядні ролі в столиці він волів не пертися. Переносячи цю думку на єврокубки, можна трансформувати її таким чином: краще бути битим у хвіст і гриву в Лізі чемпіонів, чи впевнено перемагати нехай і далеко не провідного, але все-таки представника країни-чемпіона світу в Лізі Європи? “Шахтареві” після побиття у Манчестері, не виключено, може  знадобитися реабілітація – як при пост-травматичному стресовому розладі. “Динамо” ж вчора чи не вперше в сезоні  сповна винагородило своїх вірних шанувальників доволі переконливою, а подеколи – навіть натхненною грою. Нехай склад гостей з Франції був не оптимальним, проте їхали вони зовсім  не на екскурсію на батьківщину дружини їхнього колишнього короля Анни Ярославни, а за прийнятним результатом. Однак їхали, не надто обтяжені теоретичною підготовкою. Якби ж вони передивилися декілька останніх матчів “Динамо”, зокрема, гру з “Маріуполем”, то, можливо, не дали б Вербічу на 13 хв. створити майже точну копію недавнього гола у ворота команди з портового міста.  “Розведений” резервістами склад “Ренна” в першому таймі відчутно поступався  динамівцям в злагодженості й осмисленості дій всередині поля, а також в тому, що французи, завдяки Александру Дюма-батька здавалося б, мали засвоїти краще за інших: “Один за всіх, всі за одного”. Кияни і оборонялися всією командою, і вперед виходили одразу великим групами. Навіть стандартні положення, які часто є просто карою для “Динамо”, в цьому матчі добряче прислужилося їм у цьому матчі. Другий м’яч після  флангового навісу Циганкова зі штрафного на 68 хв. головою увігнав у французькі ворота Миколенко – наче гвіздок забив у дошку.  А завершилася ударна п’ятихвилинка “Динамо” невеличким шедевром від Шапаренка, швидкість якого, здається, зовсім не гальмує його розкішна шевелюра. В’юнкий хавбек спритно втік від темношкірого (!) захисника “Ренна” і завдав невідпорного обвідного удару в верхній кут воріт. Стало зрозуміло, що “Ренну” вже нічого не “світить”, і забитий під завісу гол став для нього дуже слабенькою втіхою. “Динамо” ж, здається, лише тепер “намацало” свою гру, однак висновки про її стабільність робити передчасно – “Шахтареві” програли, а “Ренн” якихось особливих проблем не створив.  Першими в провінції, може, й пощастить стати, а от до Риму ще далекувато…

Число “13” вчора наче взялося доводити свою двоїсту натуру. “Динамо” на 13 хв.забило гол “Ренну”, а “Ворскла” на тій самій 13-й пропустила у свої ворота після необачної передачі м’яча назад, що призвела до пенальті. Подальші спроби господарів досягти успіху не виглядали переконливими й споглядати їх після гри “Динамо” з точки зору футбольної естетики було не найприємнішим заняттям. Після цього перемога в Баку двотижневої давнини ще більше стала здаватися просто щасливою випадковістю. “Припустилися помилки. Самі собі привезли безглуздий і прикрий гол. З самого старту склалося враження, що швидкі й технічні футболісти “Карабаха” швидше пристосувалися до поля. ми знали маневри суперника, але нас підводив брак в простих ситуаціях”, – коуч “Ворскли” Василь Сачко загалом об’єктивно описав хід подій на полі. Виникає лише певний подив: оте саме поле гості привезли з собою з Азербайджану й настелили перед грою?

Ігор Дуда