У Тернополі волонтери ліплять вареники захисникам.

Кухня об’єднала як переселенців, так і місцевих. За один день вони роблять майже три тисячі вареників. За пів року зробили понад пів мільйона, повідомляє Суспільне.

Шестирічний Тимур Ященко розкачує тісто на вареники, наспівуючи “Червону калину”. На цю кухню він приходить разом з мамою після дитсадка.

“Роблю вареники. Для воїнів, я з Херсону приїхав”, – каже хлопець.

Марія Ященко переїхала в Тернопіль із сином у травні. З того часу приходять сюди допомагати воїнам.

“Робити добру справу у наш час дуже важливо. Люди там зараз сидять в окопах за нас, за наше місто воюють. Треба хоч чимось допомогти”, – розповіла жінка Суспільному.

Переселенець з Харкова Михайло Поленок готує картоплю для вареників. Каже, раніше цього не робив, але впродовж кількох місяців практики на волонтерській кухні виробив власний рецепт смачної начинки.

“Картопля варена, яка вже охолола, її поступово я розминаю різними приборами. З гарно розтовченої картоплі робиться найгарніша начинка в тому плані, що картопля стає майже як пюре, але холодне. Я собі цими вареники нагадую ті материнські, які мені робили в дитинстві”.

Тісто на волонтерській кухні замішують чоловіки. Професор тернопільського університету Володимир Горин розповів, що готує тісто перед робою, потім йде навчати студентів, а після занять повертається на кухню.

“Сьогодні я в піднесеному настрої тому що ми відкрили новий мішок муки і дуже гарне вийшло тісто, таке дуже пухке. Мені було дуже приємно, коли наші вареники поїхали на самий нуль, на фронт, там де солдати стояли під Лиманом, звільняли Лиман і йшли далі. І наші вареники поїхали саме туди. Ще раніше було приємно розуміти, коли вареники рятували людей у підвалах Чернігова, коли Чернігів був окупований. Вареники наші їздили в Маріуполь, тоді коли він не був ще захоплений, а також у Попасну”.

Варить Галина Феник. Жінка працює кухаркою в кафе, а після цього допомагає воїнам.

“Наша робота – варити, дати охолонути, перемастити і сфасувати у відра. Ми щасливі, що ми можемо хоч якось допомогти нашим Збройним силам, нашим захисникам і захисницям. Тому що не жаліючи свого життя, вони нас захищають”.

Волонтери називають себе кулінарним десантом. Вони готують для воїнів ще з квітня в кафе. Приміщення власник надає їм безкоштовно, каже організаторка кухні Леся Глинська. За цей час наліпили понад пів мільйона вареників.

“Ми всі віримо в перемогу і в нас є стимул: якщо дасть Бог закінчиться війна, ми маємо накрити довгий стіл з великою скатертиною і всі поз’їжджатися: Харків, Краматорськ, Київ, всі міста, які з нами тут були. Хочемо разом святкувати перемогу”, – розповіла Суспільному організаторка волонтерської кухні Леся Глинська.

За її словами, на кухні працюватимуть до перемоги. Для вареників волонтерам потрібне борошно, картопля, смалець.