Наші недоліки  нерідко є  продовженням  наших чеснот. Доброта ризикує перерости у м’якотілість та безхарактерність, твердість і суворість – у самодурство, гнучкість характеру – в підлабузництво і догідливість. Проте  буває і навпаки – якась не надто приваблива людська риса може несподівано добряче прислужитися її носієві.

Шотландський мікробіолог Александр Флемінг не відзначався, м’яко кажучи, надмірною акуратністю в роботі й побутовою охайністю. І в його дослідній  лабораторії нерідко панувало те, що ми називаємо містким словом “бардак”. Однак саме завдяки ньому ім’я дослідника стало знаменитим, і вдячне людство пам’ятатиме його завжди.

Саме цього дня 90 років тому, 15 вересня 1928 р. Флемінг виявив, що через звичну  антисанітарію в його лабораторії у посудині з’явилася пліснява. На щастя, перш ніж  змити її, вчений помітив, що навколо неї не було ніяких інших бактерій. Флемінгу залишилося лише зробити правильний висновок, що активна речовина плісняви вбиває бактерії. Пізніше вченому вдалося виокремити оту таємничу субстанцію. Так з’явився пеніцилін, який став справжнім порятунком для армії туберкульозників, сифілітиків та інших інфекційних недужих. Його масове виробництво було налагоджено вже в роки Другої світової війни. Важко підрахувати, скільки людських життів було врятовано завдяки застосуванню цього антибіотика. Втім, людство має бути вдячним і за один випадок, коли його не було застосовано. У 1942 р. чеські патріоти важко поранили в Празі імперського протектора Чехії та Моравії, одного з головних нацистських злочинців Рейнгардта  Гейдріха. Врятувати його міг саме пеніцилін, який тоді вже почали застосовувати.  Але Гітлер, як повідомлялося, не дав на це згоди, прискоривши таким чином летальний кінець свого вірного сатрапа.

У вересні 1945 р. з нагоди приїзду А.Флемінга  в Париж місцеві газети писали, що для розгрому фашизму і звільнення Європи він зробив більше, ніж цілі дивізії. У тому ж 1945 році Флемінг разом з кількома колегами були удостоєні Нобелівскої премії в галузі фізіології та медицини. Майже невеличкий парадокс: премією, заснованою творцем динаміту, що спричиняв каліцтва і пов’язані з ними гангрени та різноманітні інфекції, було удостоєно вченого, котрий відкрив ефективний засіб боротьби з цими напастями.

У житті крайнощі нерідко змикаються…

Ігор Дуда