Наприкінці січня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду області переглянула вирок у резонансній свого часу кримінальній справі.
Йдеться про події 2007 року. У лютому у барі на вулиці Живова у Тернополі беркутівці при виконанні службових обов’язків з охорони громадського порядку затримали за протиправні дії молодого тернополянина. Той пручався і травмував руку співробітникові спецпідрозділу. Відтак за вчинення опору працівникові правоохоронного органу тернополянин поплатився кримінальною справою.
Беркутівці вирішили заробити на сім’ї винуватця. Командир взводу зустрівся з матір’ю юнака у приміщенні прокуратури. Взяв у неї номер мобільного. Після того упродовж тижня жінка не мала спокою – беркутівці їй телефонували, призначали зустрічі. Усе зводилося до грошей – за непритягнення до кримінальної відповідальності її сина спочатку забажали дві тисячі доларів. Жінка позичала гроші і відносила вимагачам. Не дивно, що спочатку працівники спецпідрозділу дотримували конспірації. Так, жінка повинна була покласти гроші у салон машини, припаркованої на бульварі Шевченка у Тернополі. Вдруге уже не цуралися брати гроші з рук у руки.
І, мабуть, про це вимагання ніхто б не довідався, якби горе-міліціонери вгамували свої апетити. Але незабаром вони повідомили, що заплачене пішло у кишені керівництва УМВСУ в області, а ще треба «підмастити» прокуратуру трьома з половиною тисячами доларів – ось тоді точно кримінальне переслідування припинять.
Мати, побувавши у слідчого, у провадженні якого була справа стосовно її сина, зрозуміла, що досудове слідство працює, як мовиться, на повну котушку, і ніхто не має наміру рятувати сина від криміналу. Збагнувши, що беркутівці заробляють на ній суто для себе, тернополянка звернулася з відповідною заявою в управління СБУ. Їй дали мічені купюри, факт передачі доларів зафіксували і упіймали вимагачів у погонах на гарячому.
Усього беркутівці отримали від жінки понад 25 тисяч гривень. На цей час, тобто у 2007-у, це, безсумнівно, була значна сума.
Якщо стосовно двох співробітників «Беркута» правосуддя відбулося швидко, то командир взводу почув вирок суду лише тепер. Затягували слідство його часті перебування у лікарняних закладах.
Отже, майора визнали винним за трьома статтями Кримінального кодексу: у заволодінні майном потерпілої за попередньою змовою шляхом шахрайства, підбурюванні потерпілої до замаху на давання хабара службовим особам УМВС України в області та прокуратури Тернополя, а також у зловживанні владою і службовим становищем. Командир взводу визнав свою вину. На час оголошення вироку його уже звільнили з міліцейських рядів. Тернопільський міськрайонний суд засудив його до п’яти років позбавлення волі з відстроченням покарання та із встановленням іспитового строку на півтора року. Йому також заборонено на півтора року працювати у правоохоронних органах. Конфіскації майна суд не призначив.
З апеляцією на цей вирок звернувся державний обвинувач – зокрема, оскаржував вирок через м’якість призначеного покарання. Прокурор вважав, що командира-беркутівця слід засудити до реального позбавлення волі. Однак колегія суддів апеляції не задовольнила.
Ольга КУШНЕРИК, «Свобода»