“Шахтар” – “Зоря” – 4:3

Можливість для глядача робити свій  вибір  для постачальників української телевізійної футбольної продукції нині, здається, просто згубна: коли дивишся на таке захоплююче видовище, як, приміром, матч “Десна” – “Олімпік” або “Маріуполь” – “Колос”, то виникає бажання чимскоріш переключитися на сусідній канал, на якому транслюються поєдинки чемпіонатів Німеччини чи Іспанії. Можна бризкати патріотичною слиною, але це – реальність. Чи не найбільшу інтригу в першості УПЛ нині створює питання, скільки часу протримається черговий тренер в обох львівських клубах. Звичайно, з суто ігрової точки зору цікаво також, хто все-таки зможе пригальмувати впевнену турнірну ходу “Шахтаря”, який трощить всіх і вся, наче переносячи на українські стадіони дещо змінений вислів англійця Гарі Лінекера” “Футбол – проста гра: 22 чоловіки ганяють м’яч 90 хвилин, а в кінці виграє “Шахтар” (оригінальна фраза Лінекера стосувалася збірної Німеччини).

Поставити підніжку, чи то пак зробити “футбольний гамбіт” безсумнівному лідерові українського футболу в даний історичний період заповзялася “Зоря”, на яку прихід просякнутого німецьким духом Віктора Скрипника, схоже, подіяв мобілізуюче.  В попередньому турі номінальні луганчани і реальні запоріжці зуміли відіграти два м’ячі у якогось аморфного нині, незважаючи на заміну Хацкевича на Михайличенка, “Динамо”. А цього суботнього вечора у Харкові до 35 хв. після ударів Юрченка і Кочергіна уже вели 2:0 у матчі з гірниками – не в останню чергу завдяки українському стражу воріт №1 А.П’ятову, який у епізоді з другим голом майже повторив пріснопам’ятний “подвиг” О. Шовковського у матчі зі Словенією в листопаді 1999 р., який коштував нашій збірній непотрапляння на  Євро-2000. Перший тайм “Зоря” трималася стійко, але ефектний гол Тайсона майже “у роздягальню” обіцяв, що головні події ще попереду.

Від виходу на поле Коноплянки, який, відчувалося явно скучив за грою і саме через це змінив німецьких “гірників” із “Шальке” на “гірників” українських, наступальні дії “Шахтаря” лише виграли. Євген декілька разів непогано приклався до м’яча, і, врешті-решт, став автором вирішальної результативної передачі на Мораєса. Сталося це вже за рахунку 3:3 – після голів Марлоса і того ж Мораєса, П’ятов, для якого цей день назвати вдалим не повернеться язик, на 87 хв. прогавив не надто складний удар Леднєва у “свій” ближній кут. А далі, уже в доданий час нагодився отой самий фланговий пас Коноплянки, на який відгукнувся Мораєс…  “Зорі” залишається лише поспівчувати – команда була близькою до того, щоб прибрати хоча б один “0” із турнірних показників “Шахтаря”. А вже після гри відзначив, що зосередився саме на матчі нашого чемпіонату і спокуси переключитися на поєдинок Бундесліги “Боруссія” (Дортмунд) – “Баєр”  не виникало. Цілком тривіальне резюме: можемо, якщо хочемо? А якщо не виходить, то в чому причина: не можемо чи не хочемо?

Ігор Дуда