Пропозиції, які дозволять усунути проблеми на Горішньо-Івачівському водосховищі, обладміністрація має подати обласній раді до 1 січня 2012 року.
Про це пише “20 хвилин”.
По-перше, депутати планують передати у користування гідротехнічні споруди і землі водного фонду ставу єдиному користувачу, аби він належно їх доглядав. По-друге, вимагають знайти альтернативні водозабори для Тернополя, оскільки поруч із водоймою розташоване Малашівське сміттєзвалище. По-третє, нагадують про вже розроблений проект очищення даного водосховища і хочуть почути, як це можна реалізувати.
Поряд – сміттєзвалище
Питання “Про ситуацію, що склалася на Горішньо-Івачівському водосховищі з приводу гідрологічного стану водойми” облрада ухвалили практично одноголосно 17 листопада. Відтак управління Держінспекції техногенної безпеки України в області вже отримало завдання перевіряти гідротехнічні споруди Горішньо-Івачівського водосховища та щорічно до 10 січня та 10 липня інформувати про це облраду та обладміністрацію. Інші державні структури, наприклад, головне управління Держкомзему в області, мають усунути порушення водного та земельного законодавства та самому водосховищі та його водоохоронних зонах.
Для хвилювання дійсно є причини, наголошує заступник начальника обласного виробничого управління з меліорації і водного господарства “Тернопільводгосп” Ярослав Вівчарук. Про це йдеться у довідці для депутатів облради.
– У зоні водосховища розташовані кілька населених пунктів: Івачів Горішній Тернопільського району, Малашівці, Іванівці, Чернихів, Глядки Зборівського району, – каже фахівець, – Крім того, там є бази відпочинку, а на правому березі – водозабір комунального підприємства “Тернопільводоканал”. Він забезпечує питною водою Тернопіль на 80%.
Протягом тривалого часу водосховище використовував Тернопільський облрибкомбінат. Згодом власники змінювалися.
– Мисливські угіддя наразі перебувають у користуванні Тернопільської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, – додає Ярослав Вівчарук. – Гребля водосховища, гідротехнічні споруди та будівля ГЕС – у власності науково-дослідного виробничо-комерційного холдинг-центру “Інтер-КОРС”. Це підприємство дало згоду на передачу нерухомого майна у користування іншим юрособам.
Потрібен ремонт споруд
Разом із тим, відповідно до наказу Держдепартаменту рибного господарства від 03.06.2003 р. за №116 гідротехнічні споруди водосховища, що не увійшли до статутного фонду облрибкомбінату, передали на баланс держпідприємства “Укрриба”. Це додало суперечностей справі, але не поліпшило стан водойми та споруд.
– Горішньо-Івачівське водосховище, за водогосподарським паспортом має площу водного плеса 315 га, – розповідає фахівець. – Через те, що рівень води дещо перевищує межу норми, стаються підтоплення присадибних ділянок і будівель.
Підвищенню рівня води, як він каже, сприяють плавуни, що утворюються на водному плесі. Вони можуть спричинити руйнування греблі і водоскидної споруди.
– Гідротехнічні споруди водосховища передали у користування без земель водного фонду, чим порушили цілісний майновий комплекс і правила експлуатації водосховища, – додає фахівець. – За гідротехнічними спорудами ніхто не стежить. Металеві конструкції вкриті іржею. Потрібен терміновий ремонт. До того ж, тривожить розташування сміттєзвалища у водоохоронній зоні – за 3 км від водойми.
Насторожує фахівців і те, що ніхто не розробляв і не затверджував порядок експлуатації водосховища. Не розроблені також водоохоронна та прибережна захисна смуга водойми.
Довідка
– Горішньо-Івачівське водосховище створили у 1937 р. на території Зборівського і Тернопільського районів. Використовують його із рекреаційною метою.
– Площа: 36 га земель водного фонду обліковують за ВАТ “Тернопільський облрибкомбінат”, 274,7 га (у т. ч. 262 га – під ставками) належать до земель запасу Малашівської сільради Зборівського району.
– Водойма входить до складу Серетського гідрологічного заказника загальнодержавного значення та Горіншньо-Івачівського гідрологічного заказника місцевого значення.
– За актом 1982 р., земляна гребля, водоскид, водозабір, будівля гідроелектростанції, відвідний канал були на балансі рибцеху “Заложці” Тернопільського “Облрибкомбінату”. Усі вказані споруди купила АТ “Тернопільська меблева фабрика”.
– У 1996 р. гідроелектростанцію зі спорудами, комунікаціями та ділянкою 0,48 га купив холдинг-центр “Інтер-КОРС”. Цій фірмі сільрада передала також дамбу, дорогу, шлюзи, решітки механічного очищення води, огорожу із цегляних стовпчиків. Технічну інвентаризацію об’єкта та держреєстрацію власник здійснив.
За інф. Ярослава ВІВЧАРУКА