Цікава ініціатива кількох депутатів та громадських діячів, що передбачає фінансування з бюджету проектів рядових тернополян, перетворюється на фарс і обростає скандалами.
Чимало тернополян помітили, що голосувати за проект масово приходять працівники бюджетних установ та студенти, якім обіцяли матеріальні блага. Так, комерційний фестиваль “Файне місто”, на якому організатори заробляють мільйони, крім безкоштовної території планує отримати ще мільйон гривень бюджетного фінансування. Для цього у соцмережах молоді обіцяють знижку на вхід, в обмін на підтверджений голос, а тим, хто забезпечить підтримку друзів – готові доплатити. На звинувачення у махінаціях фестивальник і радик мера Максим Черкашин пригрозив перевезти захід з Тернополя до іншого міста.
Журналістка Любов Красновська запитує у творців Громадського Бюджету: “Чи знаєте ви, що вашу добру ініціативу мають намір цілком дискредитувати уже із першої спроби?
Так, я підтримую один із соціальних проектів, 100%-во потрібний для нашого міста, якщо воно хоче бути європейським. Проголосувала за нього через Приват. Проте щойно зустріла людину, яка поверталася із ЦНАПу (вул. Острозького). У черзі із нею (останній день голосування – 21 листопада) стояли студенти, яких тупо зігнали із різних вишів. Ті діти навіть не знали, навіщо потрібне їхнє голосування, АЛЕ – були точно поінформовані, де і за що ставити галочку! Їм наказали прийти! Крім того, у черзі були якісь два працівника мерії, які чесно казали: “Начальник прислав”. Вони теж – не знали, що мають підтримувати. У руках тримали клаптик паперу із номерами тих, проектів, де була потрібна їхня “галочка”.
Так ось, панове, якщо у цьому конкурсі раптом виграє один відомий усім фестиваль чи інший відверто комерційний захід, можете вважати, що вашу ідею вбили просто на злеті..” – написала пані Красновська.
Інша журналістка Тетяна Тарасенко теж не в захваті від організованого голосування за фестиваль “Файне місто”: “Я одна з тих, яка обурюється голосуванням за громадські проекти….Я вважаю, що стовідсоткові комерційні не мають права брати участь у цьому конкурсі.
Сьогодні я вперше зайшла у ЦНАП (центр надання адміністративних послуг, де можна проголосувати- ред.), я хотіла проголосувати за той проект, який мені ближче до серця. Я простояла у черзі близько 40 хвилин. Я бачила і чула студентів, які регочучи, навіть не знали, за що вони голосують. Я бачила запис у книзі, де кілька десятків людей підряд записували одні й ті ж номера проектів…. Я була у ЦНАПі після 14.00 …. ЛЮДИ чи то ЛЮДИСЬКА! Що ви робите з молодими людьми? До чого ви їх привчаєте?. Як людина, як громадянин (просто) вважаю, що загальний збір біля універмагу студентів… та масовий похід у ЦНАП із подальшими обіцянками попити кави в кафе (як з’ясувалося, не вийшло) може розцінюватися як вплив на думку громади та прямим підкупом. Я вже не кажу, про тих, хто постійно сидів і спостерігав за усім процесом…..
Мені дуже сумно, що гарну ідею, вибачте, вкакали…
Гречка плаче….” – обурюється пані Тарасенко.
Судячи з невпевних відповідей на претензії депутатів міськради Назара Зелінки, Івана Сорокаліта та інших, які й вигадали і проштовхнули ідею Громадського Бюджету, вони не знають, що робити з махінаторами. Формально все відповідає правилам, кожен тернополянин голосує самостійно.