“Динамо” – “Штурм” – 1:0

З часу протистояння у 2-му раунді кваліфікації з “Фенербахче”  “Динамо” в кадровому відношенні послабшало – якщо вважати таким послабленням трансфер “ніякого” нині Вербіча в грецький “Панатінаїкос”. Але й після першої гри проти австрійського “Штурму” можна сказати, що на цьому етапі нам дістався слабший суперник: попри доволі агресивну назву, клуб з Граца особливими штурмовими діями у матчі в Лодзі не запам’ятався, за винятком хіба що епізодичних вилазок до воріт Бущана в стартові 25 хвилин.

Загалом же склалося  враження, що команди гідні одна одної. Чи гідні вони рівня Ліги чемпіонів – питання доволі непевне, тим більше що пробитися туди їм заважатиме у вирішальному раунді, судячи з усього, “Бенфіка”. Ліга Європи вважалася оптимальним турніром для “Динамо” багатьма, в тому числі й  президентом клубу, ще кілька років тому, а що вже казати про сьогоднішню ситуацію… Тим більше що початок гри особливого оптимізму не викликав: якщо судити за небезпечними нагодами, то до 25 хв. “Штурм” цілком міг вигравати 2:0. “0” – це абсолютно точна кількісна характеристика загроз, створених футболістами “Динамо” біля чужих воріт. У киян чомусь раз за разом виникали великі розриви між лініями, чим цілком могли скористатися номінальні гості. І раптом наче грім з ясного неба – красень-гол Караваєва, забитий ударом в один дотик після флангового прострілу Дубінчака і зумисного пропускання м’яча чи невдалої спроби пробити Бесєдіна. Гол явно підбадьорив динамівців, і вони заходилися демонструвати досить численній глядацькій аудиторії, що у їхньому арсеналі є гострі флангові атаки. Вони стали більш регулярними у  виконанні підопічних М.Луческу в другій половині матчу. Власне, в ній запам’яталися лише загрози з боку “Динамо”, в той час як “Штурм”, хоч його до цього й спонукав рахунок, нічого суттєвого за увесь другий тайм не створив.

Невеличка хронологія:  60 хв., удар Сидорчука – вище воріт;  64 хв., постріл Шапаренка – теж вище; 73 хв.,  Бєсєдін головою в падінні – знову вище. Відчувалося, що гострі дії киян потенційно здатні створити проблеми австрійцям, але далі загроз у вигляді прострілів справа не пішла. “Штурм” тепер, вочевидь, щосили штурмуватиме київські захисні редути у себе в Граці, але як він це збирається робити – матч у Лодзі чіткого уявлення не дав. Хотілося б, щоб воно не з’явилося і після гри-відповіді 9 серпня.

Не знаю, чи варто в даному випадку згадувати відоме “не було б щастя, та нещастя допомогло”, але цією перемогою “Динамо” перервало дві свої “рекордні” домашні серії в єврокубках: загальну – з 6 матчів (3 нічиї та 3 поразки) та у Лізі чемпіонів – з 4-х (2 нічиї та 2 поразки). Востаннє кияни перемагали на своєму полі 8 грудня 2020 року (1:0 із “Ференцварошем” у груповому турнірі Ліги чемпіонів).

Цього разу поле у Лодзі було своїм лише умовно, але від цього переривання неприємної серії не стає менш приємним…