Експерти не помилилися, прогнозуючи цікаві перипетії у 164 виборчому окрузі. Підставою для цього вважали зовні несподівану інвестиційну та гуманітарну активність у Кременецькому, Шумському, Збаразькому, Лановецькому, Підволочиському районах київського банкіра Володимира Клименка. Про свою зацікавленість балотуватися тут він тривалий час не говорив, хоч обізнані і досвідчені голови здогадувалися, до чого йде. Знали вони, хто вважає цей округ “своїм”.

Так воно і сталося: Клименко зареєстрований одним із 20 кандидатів. Його вважають найреальнішим переможцем із чотирьох найамбітніших претендентів. Усіх інших зараховують до підставних фігур. Щоправда, і серед них можливе все — час покаже.

Наразі серйозні події ще не відбуваються: команди розгортають штаби, вишколюють новобранців, вивчають слабкості в позиціях і оснащенні суперників. Їх лідери час від часу одягають вишиванки, вітаючи громадян міст і сіл з урочистостями й обіцяючи бути “всім для всіх”. Публіка тим часом п’є пиво і думає про своє.

У цьому затишші найнеспокійніший поки що 164 округ. Джерелом неспокою є діяльність того ж Клименка. Він продовжує реалізовувати і нарощувати свої справи: здійснює соціальні і культурні програми, опікується місцевими святинями, активізувався і як інвестор. Кажуть, що ремонт доріг, житлових будинків, заміна вікон у школах не обходиться без його сприяння. Людям справді приїлися не підтверджувані справами слова, тому симпатії багатьох схиляють в його бік. Усе частіше в розмовах можна почути: “Клименку — вірю!”. У кожного свої аргументи.

На його користь працюють приємна зовнішність, шляхетні манери, економне і точне слово. Міг би бути дещо розкутішим і частіше виходити за межі канону поведінки банкіра. Це повинні підказати фахівці, які працюють над його іміджем.

На зустріч із ним охоче ідуть журналісти, письменники, артисти, ініціатори різноманітних проектів, бо в нього є зв’язки, інформація, досвід успішних справ. Є і найдефіцитніше та найголовніше тепер — гроші.

Стверджують, що Клименко всерйоз узявся за роботу штабів і реалізацію активних медіапрограм. До роботи залучив фахівців, які елегантно вигравали не одні виборчі змагання. Є інформація, що влада, хоч і не підтримує його, заважати не буде також. А це для таких ситуацій багато значить.

Спостереження за його поведінкою живлять здогади, що Клименко стартує з позиції лідера і так хоче дійти до фінішу. З такими ресурсами, як у нього, це — далеко не фантазія. Мабуть, тому і не вступає в боротьбу зі своїми конкурентами. Жодного недружелюбного слова на їх адреси від Клименка ніхто не чув. Що насправді думає про деяких із них, здогадатися можна. Для цього достатньо публічної інформації.

В інформаційному полі останнім часом заявив про себе ще один кандидат Василь Фіялка, який настирливо позиціонує себе як автор спрямованої проти Клименка брутальної листівки. Фундаментальні етичні порушення в ній кидаються у вічі відразу. Схоже, вона дає підстави для зацікавлення правоохоронних органів і ЦВК. Але то — їх робота.

Для нас важливо, що у деяких пов’язаних із виборами публікаціях Фіялки пов’язують з іншим кандидатом і наразі ще народним депутатом. Обличчя цього обранця тривалий час нависало над дорогами Тернопільщини з обіцянкою землякам “відпрацювати за довіру”. Хтось, мабуть, підказав йому, що чемні люди на п’ятому році депутатства не обіцяють працювати, а звітують про зроблене і просять пробачення за те, що зроблено не було. Для цього, правда, потрібно вміти вибачатися.

Листівку від Фіялки аналітики розцінюють як провокацію, своєрідний виклик Клименка на кориду. Але “бій биків” — не його стихія. Він як досвідчений чоловік знає, що прямолінійні, симетричні реакції не завжди переможні. Є інформація, що реакція все-таки може бути, але добре підготовленою, несподіваною і спрямованою у найнезахищеніші зони. Те що Клименко ні з ким публічно не обговорює цю ситуацію, тільки підтверджує здогад. Адже банкір довго фальшивомонетників не терпітиме. Легко здогадатися, що удар у відповідь буде спрямований, як кажуть артилеристи, із “закритої” позиції.

Навіть якщо у Фіялка виникнуть якісь технічні неурядиці, особливо він не постраждає. Адже в його становищі думати про перемогу на виборах, м’яко кажучи, наївно. А за примітивну і провальну інформаційну інтервенцію справжня відповідальність — не його. Бо не він її задумав і виконував.

Ця листівка підказує, що у конкурентів Клименка недалекоглядні технологи і слабкі медійні команди. І цим він повинен скористатися. У краї, де більшість населення самоконтрольоване сільською мораллю і ходить до церкви не тому, що модно, а тому, що вірить, такі прийоми працюють на користь тих, проти кого вони спрямовані, і шкодять тим, хто їх задумав. Очевидно, депутату, який облюбував собі місце над дорогою, і тепер звідти закликає “берегти батьківську хату”, второпати це важко. Тому він постраждає від появи листівки найбільше. Для цього потрібно, щоб штаби і медіаресурси Клименка аргументовано проінформували і переконали виборця, чий це “винахід”. До речі, батько цього “винахідника” перегнув би його через коліно, щоб не ганьбив рід на все село.

І останнє. Виборча кампанія ще не втратила шансів втриматися в межах коректної боротьби ідей, програм, проектів, справ і особистісних чеснот кандидатів. Значною мірою тепер це залежатиме від В. Клименка: відреагує він на провокацію чи ні? А якщо відреагує — то як?

Відповідей на ці питання дочекаємось. Буде цікаво, було б ще і мудро.

Гнат Спритний, аналітик

На фото: Цинічний погляд аналітика