Фестиваль сучасної імпровізаційної музики «ДжазБез» у Тернополі відкрили українські команди. У першій частині концерту на сцені драмтеатру виступило тріо, а у другій – квінтет.

Тріо Катерини Зяблюк утворилося близько року тому. Молоді музиканти разом навчалися у Києві, час від часу зустрічалися на джем-сейшенах і концертах. Коли піаністка і вокалістка Катерина Зяблюк вирішила втілити один із своїх задумів, то запросила до співпраці гітаристку Наталію Сорокіну та барабанщика Андрія Нагорного.

– Так склалося, що разом ми швидко знаходимо спільну мову на сцені, і саме з цими музикантами мені було найлегше створити те, що я хотіла, – розповіла Катерина Зяблюк. Наташа та Андрій з різних міст: з Кривого Рогу та Дніпра, а я з Києва. У столиці ми разом працювали і навчалися. Через те, що я зараз навчаюся, працюю і живу в Кракові, то вдома буваю час від часу. В такі періоди ми репетируємо, щось нове творимо, виступаємо на концертах.

Один із результатів їхньої творчості – це проект, з яким вони і приїхали на «ДжазБез» – сюїта «Лісова пісня» за драмою Лесі Українки.

– Ідея цього твору у мене виникла досить давно, – продовжує лідер колективу. – Реалізувала її упродовж двох років, а скільки часу вона «в мені сидить» важко сказати. Моя бабуся етнограф, і вона культивувала в мені любов до української літератури та української культури. «Лісова пісня» Лесі Українки була одним з моїх найулюбленіших мотивів з дитинства. Вона мене дуже вразила, і я хотіла її якимось чином передати і актуалізувати для сьогодення. Моя «Лісова пісня» базується на піснях, які зібрала Леся Українка, і які вона помістила у перші видання своєї драми. В кінці книг вона позначала їх цифрами і вказувала, в якому місці драми Лукаш має грати ці пісні. Я про це не знала, мені їх показав викладач композиції та аранжування у Київському інституті музики імені Рейнгольда Глієра Олексій Войтенко. Деякі з тих мелодій я взяла за основу для своєї сюїти. Використала також свої власні вигадки, фрагменти, щоб усе було пов’язане в одне ціле.

Катерина Зяблюк також розповіла, що і надалі працюватиме над сюїтою «Лісова пісня». Можливо, додасть духові інструменти або вокал, які б більше підкреслювали сам мелос, присутній у драмі і тексти. Можливо, це будуть народні інструменти. З усім цим необхідно експериментувати і дивитися, який буде результат.

Ольга Трач

Фото Kurt Lee