Своє внутрішнє єство  не сховаєш ні під дорогим костюмом, ні під рівноцінним галстуком, ні під новими зубами, ні в інтер’єрі конференц-залу солідного інформагентства.

На першій після тривалої паузи, викликаної травмою на корті (“був сильний дощ… водичка залетіла на корт, і я дуже тяжко підсковзнувся”), прес-конференції Віктор Янукович сипав “блатними” слівцями наче в пору своєї бурхливої молодості. Українському кореспондентові, котрий поставив “незручне” запитання, він відповів фразою бандюгана з радянського кіноблокбастера “В зоні особливої уваги” (“Рад видеть вас без петли на шее”). А наприкінці зі зворушливою прямотою зізнався, що (“Меня обманули, предали, кинули… как лоха”). Поза тим також сказав, що уважно стежить за подіями в Україні; що владу в ній треба поміняти, і що “Майдан приніс лише горе”. З останнім зрозуміло: важко чекати від причинного фактора і головного “лузера” двох останніх Майданів схвальної думки про них. Ще на Нюрнберзькому процесі хтось із прокурорів у відповідь на численні заяви нацистських лідерів про нелегітимність трибуналу дотепно зазначив: “Злодій, який відчуває на шиї зашморг, не може відчувати симпатію до закону”. Віктору Федоровичу зашморг не “світить”; 13 років, які йому присудив український суд, є наразі безконечно віддаленою загрозою, так що можна вже не ламати кулькові ручки, як п’ять років тому, а відповідати на запитання в своєму звичному стилі (“Ти йому про Івана, він тобі – про Павла”), іронічно посміхатися і навіть пускатися в розлогі майже науково-історичні роздуми (як не як – “проффесор”) про те, що “революції не несуть добра державам”. Ну, а коли він завів мову про владу, “яка так любить гроші, що зовсім забуває про народ”, то могло примаритися, що екс-президент дивиться в дзеркало і бачить… самого себе п’ятирічної давнини (при тому, що нинішню владу не варто виправдовувати і тим більше – ідеалізувати).  А ще політичний банкрут із досвідом “зека” не без задоволення повідомив, що не перебуває в розшуку – маючи на увазі розшук з боку Інтерполу, – і що має можливість вільно  пересуватися світом…

Ігор Дуда