Більше двох років та більше двох мільйонів гривень знадобилося на те, щоб у Тернополі з’явився пам’ятник Небесній сотні. Урочисто відкрили та освятили постамент на площі Героїв Євромайдану 14 жовтня.

Переможець першого конкурсу на проект пам’ятника відмовився втілювати свою ідею у життя, тому у 2015-му було оголошено другий конкурс. За другим за ходом фахівці вибрали проект скульптора Романа Вільгушинського та архітектора Івна Жовнича. Договір з міською радою на виготовлення пам’ятника вони уклали у травні 2016 року. Автори зазначають, що зробили все у рекордні терміни, адже на спорудження такого пам’ятника необхідно, як мінімум рік часу.

– За основу композиції ми взяли символи Революції: вогонь і бруківку, – пояснює скульптор Роман Вільгушинський, заслужений художник України. – Із бруківки вихоплюється вогонь, на фоні якого розвиваються події Майдану. А над полум’ям – жертва невинно вбитого юнака. Над ним – жінка з крилами, що тримає у руках лавровий вінок – це символ Слави та України. Пам’ятник комбінований, знизу, де язики полум’я, він ще буде оббитий міддю – до нового року маємо це зробити. Тому спеціально арматуру не зрізали, до неї буде кріпитися риштування. Фігури виконані з бронзи, обидві мають по три метри. Загальна висота пам’ятника – 12,5 метрів. Ми все зробили з рекордною швидкістю. Такий пам’ятник має робитися рік.

Кожна із бронзових фігур важить близько тонни. Монтувати їх на пам‘ятник було доволі складно, але його автори задоволені тим, що вийшло.

– Дуже важко було зробити все в стислі терміни, – розповідає Іван Жовнич, заслужений архітектор України. – Адже фігури ліпляться з глини і компонуються усі частини пам’ятника. Потім з кожної фігури необхідно зробити бронзовий відлив. Саме литво триває щонайменше два місяці – це технологічний процес, який неможливо скоротити. Загалом – це надзвичайно важка і трудомістка робота. Також було складно постаті, які важать майже по тонні, кріпити до несучої конструкції. Якщо дивитися у профіль, то жінка-ангел нахилена, вона майже летить. Змонтувати її було важко, але ми все надійно закріпили. У вечірній час пам’ятник підсвічується чотирма спеціальними прожекторами, які мають кут регулювання напряму світла, щоб показати характерні моменти. Пізніше пам’ятник ще матиме гарний фон – скляний фасад нового офісу. Єдиний недолік – пам’ятник розвернений обличчям до центру міста і стоїть спиною до сонця, тому весь час в контражурі і власній тіні. Частково ми його позвернули до розв’язки, щоб після обіду сонце освітлювало обличчя скульптур. Загалом же, результатом ми задоволені, і дякуємо тим, хто нам допомагав у роботі та встановленні пам’ятника.

Ольга Трач

Фото автора