Звучить сьогодні із телеекрана майже щохвилини:

“Та справа з вагнерівцями –  ганьба для України!”

Я, щиро кажучи, второпати не можу досі:

Це ми комусь дали, чи нам дали по носі?

Цю акцію розвідка наша вдало спланувала,

Чи вийшло так немов… корова на дорозі десь наклала?

Чи то була блискуче здійснена  спецоперація,

Чи ворогів країни підла провокація?

Якщо ж останнє – то це вороги самі зробили,

Чи ми своїм нехлюйством їм добряче підсобили?

Але ж нехлюйство (це відомо достеменно)

Ніколи не буває безіменним:

Хтось втнув дурницю (ненавмисну чи продуману) – отож

Цей “хтось” ім’я конкретне має й прізвище також

Так ніби виглядає, що котрийсь із VIP-еліти нині

Зганьбив добряче неньку-Україну,

Та так, що Тягнибок он лиш хитає скрушно головою:

“Не схочуть в світі мати справу із державою такою…”,

То хто ж, скажіть, найбільше шкодить нам: сусідоньки північно-східні,

Чи наш менталітет і наші виразки вкраїнські рідні?