Все минає в цьому світі – навіть виборчі кампанії. Значна кількість передвиборчої агітації вже зникла з узбіч вулиць і доріг, поступившись місцем рекламі незрівнянних послуг і технічних новинок. Все ж подекуди ще можна побачити зразки політичного самовихваляння окремих політичних сил.

На один  з таких звернув увагу, йдучи стежкою до парку: на величенькому білдборді – надихаючий напис “Якісна освіта – нова українська школа”. Сам напис заперечень не викликає – принаймні з точки зору перспективи. А от візуальне доповнення дещо збентежило. Зображений на білборді заклад рівною мірою міг би бути і новозбудованою школою, і – виправно-трудовою установою для юних правопорушників з дещо пом’якшеним режимом – без грат на вікнах. Довкола новозбудованої, як можна зрозуміти, школи – жодних ознак облаштування і окультурення території. Враження таке ніби фото було зроблене в той момент, коли будівельники саме завершили роботи. Або ж відійшли на тривалий перекур. Отож, сама ідея напису – про гарантію якісної освіти – значною мірою нівелюється уже самим виглядом отого “храму знань”, в якому ще, напевно, довго все доводитимуть до пуття. А потім першокласникам у ній, цілком природно, будуть розповідати, що ми живемо в найкращій країні на світі. Далі педагоги будуть думати і радитися на конференціях, чи треба четвертокласників і п’ятикласників посвячувати у делікатні й закриті від сторонніх очей стосунки між чоловіком і жінкою, хоча вони до того часу вже достатньо знатимуть про них з інших, неформальних джерел. І, як наслідок, якась 13-річна Маруся чи Ганнуся (імена умовні), яка ще зовсім недавно бавилася ляльками, сама стане щасливою матусею, і Тернопільщина радісно зафіксує черговий рекорд. А потім, можливо, група восьми-чи дев’ятикласників захоче влаштувати “суд Лінча” над кимось із своїх однокласників і показово зніме це все на мобільний телефон. А відділи освіти ретельно розроблятимуть і поширюватимуть програми запобігання “буллінгу” в школах. А потім… потім багато з випускників цієї школи, ухилившись від призову до армії, помахає рідній школі й країні ручкою й гайне кудись на захід чи на схід в пошуках тієї більшої глибини, яку зазвичай шукає риба.

Може, занадто похмуру й апокаліптичну картину я намалював? Може… Але, чи візьметься хтось заперечувати усе наведене вище?

Ігор Дуда