Зморшкувата і геть сива (вік…), але все ще доволі енергійна жіночка, яка живе по сусідству, часто любить повторювати, що народилася якраз в той день, коли почалася війна, тому все життя воювала зі своїм чоловіком. Не забути б сьогодні, за нагоди, привітати її з ювілеєм…

Не забути б також, що саме цього дня 80 років тому, 1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна – досі найбільший збройний конфлікт в історії людства, в який було втягнуто близько 80% населення земної кулі. Перший і поки що єдиний, в якому була застосована ядерна зброя. Термін “Друга світова війна” з’явився вже пізніше, коли протиборство між двома збройними коаліціями охопило увесь світ; коли ареною жорстоких боїв стали величезні ділянки суші, моря й  океани; коли людство жахнулося від страхітливих злочинів проти нього і заходилося рахувати жертви, які, за різними оцінками, складали від 55 до 70 млн. людей… А коли в ніч з 31 серпня на 1 вересня  загін німецьких диверсантів, переодягнених у польську військову форму, захоплював радіостанцію в містечку Гляйвіце, а Гітлер відразу ж використав це як casus belli (привід для війни), навряд чи хтось міг передбачити масштаби майбутнього протистояння і число пов’язаних з ним жертв. Нещасливо і на порівняно невеликій території злилися воєдино і приниження Німеччини через грабіжницькі умови Версальського договору вкупі з нацистською доктриною “раси панів”, і егоїзм провідних європейських держав разом з недалекоглядною політикою умиротворення агресора, і наявність далеко не миролюбного СРСР з його готовністю “по-братерськи” задушити в обіймах сусідів, і ще багато чого… А на другому кінці світу вже гострив зуби японський тигр, якому ставало затісно на його островах і який почав відчувати сильний голод за природними ресурсами.  Далі хід  подій став неконтрольованим, і вони   розвивалися за принципом снігової кулі, що котиться згори: захоплення вермахтом Франції, Дюнкерк, напад на СРСР, Перл-Харбор… Це – в світових масштабах.  А в межах одного галичанського села – досі пам’ятаю спогади сусідки моєї бабці: “Перше совіти прийшли, покрали кури, потім німці – часом вхопит якусь курку, потім знов совіти , то ті вже покрали всьо, шо лишилося”.

Курми, наскільки відомо, проблеми наших селян із першими і другими “совітами” не обмежувалися. Але то вже тема для іншої розмови.

Ігор Дуда