Використання зброї при захисті справді є правомірним. Втім, таке рішення повинно відповідати ряду критеріїв, наголошує тернопільський адвокат Віталій Горба.

Нагадаємо, Віталій Горба є не лише досвідченим юристом у сфері саме кримінального права, а й кандидатом у народні депутати на окрузі №165.

– Перш за все, хочу наголосити, що у ст. 27 Конституції України – як конституційну гарантію – передбачили право кожного на захист від суспільно-небезпечного посягання. Таке право є абсолютним і природним. Звісно, такий захист життя і здоров’я може відбуватися із застосуванням зброї.

Коли ми говоримо «захист», то повинні розуміти під цим терміном дії у межах необхідної оборони. За Кримінальним кодексом саме вона є тією обставиною, що виключає злочинність діяння. Іншими словами, це той випадок, коли заподіюється шкода здоров’ю і життю іншої людини, але той, хто її заподіює, не нестиме кримінальної відповідальності. Щоб розуміти, у яких випадках це можливо, потрібно бути озброєним необхідними знаннями.

– То у яких випадках зброю все-таки можна використовувати?

– Зброю можна використовувати при нападі іншої озброєної особи або групи осіб, а також при насильницькому проникненні у житло чи інші володіння людини. Саме ці три обставини кримінальне законодавство визначає як такі, що дають право кожному безапеляційно застосувати зброю, навіть заподіяти цим нападаючому як тяжкі тілесні ушкодження, так і смерть.

Однак потрібно розуміти, що у кожному із цих вищезгаданих випадків напад повинен бути реальним, а не уявним. Якщо ж обстановка давала людині підстави зробити висновок про відсутність реального нападу, але вона однаково застосувала зброю і заподіяла ушкодження здоров’ю чи життю іншої особи, то тоді настане кримінальна відповідальність.

Наприклад, у ваше помешкання хтось проривається або проникнення уже відбулося, але це просто сусід переплутав двері і ви побачили та впізнали його, тобто переконалися у помилці, прийнявши його за грабіжника, проте застосовуєте зброю, то це – незаконно. Адже ви мали шанс помітити відсутність суспільно-небезпечного посягання у діях сусіда, тому не дивуйтеся, що кримінальна відповідальність настане на загальних підставах: якщо будуть заподіянні тілесні ушкодження, то за відповідний їх вид, якщо настане смерть, то буде відповідальність за вбивство.

Є й інша обставина. Приміром, коли здійснюється проникнення у житло, але безпосередньо особа ще не проникла і господар не може реально оцінити характер суспільно-небезпечного посягання. Скажімо, хтось намагається відчинити вхідні двері і та особа – ще за дверима. Господар нібито чує голос сусіда, але ще не бачить, що це він, але раптом стріляє через двері. А на ділі це, знову-таки, був сусід, який переплутав двері. Тобто господар міг вжити якісь інші заходи, щоб переконатися перед пострілом? Так, можливо, й міг.

– А яким чином це можна було зробити?

– Якщо особа має у руках зброєю, то вона цілком може дочекатися того моменту, коли вже відбуватиметься власне проникнення. Адже тоді дійсно вдасться оцінити: хто це, що сталося. Зрештою, господар, впізнавши «зломщика», міг зателефонувати до його рідних і запитати, чи є та людина зараз вдома і чи часом не вона вламується у чуже житло? Але він цього не зробив, а відразу застосував зброю. У такому випадку йтиметься про вбивство із необережності.

– У яких випадках застосування зброї буде правомірним?

– Коли ваші дії відповідатимуть критеріям необхідності правомірної оборони. Їх можна розподілити на дві групи. Перша – критерії правомірності, що стосуються захисту, і друга – критерії правомірності, що стосуються нападу. Коли ми говоримо про захист, то під такі дії підпадають лише ті права, що охороняються законом. І не просто законом, а Кримінальним кодексом. Йдеться про такі суспільні відносини: власність, життя, здоров’я, громадський порядок, суспільні і державні інтереси.

Окрім того, критерієм захисту є те, що шкода повинна заподіюватися лише тій особі, яка нападає, і вона не повинна перевищувати меж необхідної оборони. Тобто вона повинна бути необхідною, але достатньою у момент нападу.

Якщо ж мова йде про критерії нападу, то знову-таки ми повинні розуміти: напад повинен бути суспільно-небезпечним, тобто це має бути таке діяння, що формально підпадає під ознаки складу злочину. Напад повинен бути наявним, він повинен існувати об’єктивно у просторі і часі. Тобто особа повинна розуміти, що є реальна загроза нападу, тоді можна захищатися, що напад уже відбувся, він продовжується, а тому треба захищатися. Або ж коли він уже закінчився, але об’єктивна обстановка не дає можливості особі зрозуміти, що це – кінець, тоді теж можна захищатися. Наголошую, напад повинен бути реальним, а не уявним.

– Яка ж відповідальність загрожуватиме особі, яка використала зброю при захисті?

– Якщо особа діяла у межах тих критеріїв, що були згадані вище, то вона не нестиме кримінальної відповідальності. Адже її діяння не будуть кримінально караними.

Відповідальність за заподіяння шкоди у випадку перевищення меж необхідної оборони настає лише у випадках прямо передбачених Кримінальним кодексом, а це – статті 118 і 124 ККУ: «Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищені меж необхідної оборони» і «Заподіяння смерті або вбивство при перевищенні меж необхідної оборони». І в першому, і в другому випадках на особу чекатиме покарання у вигляді позбавлення волі.

Марина Худик