Та ні. Географічно ми дуже близько один від одного. Ментально – теж, хоча доводилося чути про певні відмінності в характері галичан і волинян. Проблеми в обох містах, припускаю, теж якщо не аналогічні, то вже точно схожі. А отже, дикий випадок, що стався в неділю в Луцьку, цілком можливий і у нас. Троє дебільних неповнолітніх вилупків (іншого визначення підібрати не можу) на взятій, очевидно, без відома татуся одного з них автівці на повній швидкості врізалися в групу людей. А перед тим знімали своє ралі вулицями міста і, хизуючись, викладали його у соцмережах.

На превелике щастя (і через незалежні від юних дегенератів обставини) ніхто не загинув, хоча одну жінку серйозно травмовано.

На превеликий  жаль (такою була принаймні моя перша реакція) жоден з безвусих кретинів  не постраждав, коли автівка, врешті-решт, врізалася в дерево. Більше того, дивлячись, як поліцейський делікатно обшукує одного з гонщиків а потім так само делікатно підштовхує його всередину салону автівки, я щиро пошкодував, що наша поліція раптом стала аж такою по-європейськи цивілізованою і толерантною.

А ще мені дуже захотілося (о, безплідні мрії…), щоб поліція мала право розстрілювати під час переслідування отакі автівки з чогось великокаліберного. І щоб поліцейських потім не тягали роками за неправомірне застосування зброї.

А ще мені дуже захотілося, щоб дерев і стовпів обіч наших автошляхів було якомога більше. І щоб усіляка “безбашенна” наволоч, батьки якої вчасно не згадали про широкий вибір засобів контрацепції, закінчувала свій шлях, розплющившись об них так, що довелося б витягати рештки чайними ложками – можливо, менше було б безвинно постраждалих, скалічених а то й загиблих людей.

Бачите: один випадок – і одним людиноненависником на Західній Україні стало більше…

То скільки там від Луцька до Тернополя?