18 березня Кабмін погодив проект указу Президента про призначення 40-річного Володимира Труша головою Тернопільської ОДА. На цій посаді він має замінити найбільш непримітного в історії області президентського намісника Ігоря Сопеля.

Ще один парашутист

Майбутній намісник Зеленського – абсолютно чужа для Тернопільщини людина. Народився в селі Лучинці Рогатинського району. Навчався на економіста у Львівській політехніці, щоправда на кілька років пізніше, ніж Прем’єр-міністр Шмигаль. Паралельно здобув ступінь бакалавра з англійської мови.

Після вузу шість років працював у Івано-Франківській податковій поліції. Звільнившись, пішов у бізнес. Спочатку чужий, а потім – власний. Бізнесом займався на рідній Рогатинщині. Був співзасновником кількох товариств, які спеціалізувалися на наданні населенню кредитів. Зокрема, “Кротер готівка”. До політики практично був недотичний, окрім випадку в далекому 2010 році після перемоги Януковича, коли рахувався помічником-консультантом нардепа від Партії Регіонів Келестина. В листопаді 2019 року, несподівано для багатьох рогатинців, був призначений головою Рогатинської РДА. Представляти його активу району приїхав Денис Шмигаль, який працював тоді головою Івано-Франківської ОДА. Пройшло кілька місяців – і Труша планують відправити намісником Зеленського на Тернопільщину.

Нове “переТрушування” вертикалі

У часи шостого Президента такі стрімкі кар’єри не рідкість. І, як показує досвід, стаються вони не завдяки так званому соціальному ліфту, а близьким знайомствам з теперішніми мешканцями владного Олімпу. І це наразі є найбільша загадка кадрового просування Труша. Подейкують про особливу роль в його призначенні Шмигаля. На засіданні Кабміну 18 березня голова уряду охарактеризував його як достойного кандидата, здатного повернути керованість областю.

Малоймовірно, що до лобіювання Труша має відношення хтось із тернопільських слуг народу. Тернопільські нардепи маловпливові в столичних розкладах і, до того ж, далекі від єдності. Василів і Богданець дистанціюються від капітулянтської позиції верхівки фракції, а Гевко з Марченко входять до групи впливового чернівецького бізнесмена Павлюка, який більше розраховує отримати дивіденди від місцевих виборів. Відтак, інтересами області знову будуть розпоряджатися чужі.

І найбільш дошкульне для місцевих еліт – що їх знову ніхто не спитав, хто у складний момент може впоратися з ситуацією.