Україна – Італія – 1:0

Історію зустрічей нашої національної збірної з італійцями можна охарактеризувати одним словом: катастрофа. Суцільні поразки у матчах кваліфікацій, коли доводилося виступати в одній групі, плюс – 0:3 в чвертьфіналі Кубку світу-2006 р. На клубному рівні справи у “Динамо”, “Шахтаря”, “Дніпра” були не набагато кращими, хоча й траплялися локальні перемоги.  Ну, не могли ми дати собі раду з “макаронниками” – і що тут вдієш…

Проте вчора наші молоді футболісти в надзвичайно драматичному півфіналі чемпіонату світу U-20 спромоглися частково переписати цей сумний реєстр на нашу користь.  Виявивши при цьому  необхідні для турніру такого рангу майстерність і психологічну стійкість. Після доволі обережного першого тайму на самому початку другої половини агресивніше заграли італійці, в гру довелося не раз вступати нашому голкіперу Луніну, який останнім часом, напевно, більше курсував між першою збірною і “молодіжкою”, ніж тренувався. Загалом, кандидат на місце в “Реалі” діяв холоднокровно й розважливо, додаючи впевненості партнерам.

Попри те, що м’ячем більше володіли італійці, на 65 хв. нашим вдався гострий випад, і Булеца після передачі Коноплі з флангу і дотепного пропускання м’яча Супрягою  пробив без шансів для голкіпера суперників. Вже через декілька хвилин Супряга міг остаточно “поховати” італійців, однак з надзвичайно вигідної ситуації пробив повз ворота. Відразу ж закралася прикра думка: як би не довелося шкодувати про це… Вона  стала ще прикрішою після того, як на 80 хв. з поля був вилучений один з найкращих у нашій команді на цьому турнірі – Попов. Втім, і це ще була не межа прикрості – на 83 хв. Олексій Кащук ударом з лінії карного майданчика струсонув поперечину. Але свого апогею це почуття досягло на другій доданій хвилині, коли італійський форвард ефектно з розвороту спрямував м’яч у верхній кут наших воріт. “Ну, все – подумалося, дивлячись, як божевільно радіють італійці, – у додатковий час вони в більшості нас дотиснуть…”. Але, як виявилося, “все” було саме для наших суперників. На поміч нам прийшов отой самий VAR. Переглянувши епізод, арбітр з Бразилії визначив, що італійський нападник перед самим результативним ударом порушив правила проти нашого гравця (можливо, злопам’ятний бразилець пригадав, як на Мундіалі-1982 Паоло Россі своїм хет-триком сенсаційно вибив з турніру блискучу команду Зіко, Фалькао і Сократеса?). Як би там не було, стан наших на полі й на лаві запасних, серед українців на трибунах і тих, хто дивився матч по телевізору, миттєво змінився із депресивно-пригніченого на невимовно радісний. У таборі італійців та їхніх прихильників усе було, як неважко здогадатися, зовсім навпаки. Збірна України – у фіналі світового чемпіонату! Її суперником у вирішальному поєдинку буде команда Південної Кореї, яка з тим же рахунком 1:0 перемогла в півфіналі збірну Еквадору.  “Географія” нашої збірної на турнірі вельми широка і охоплює майже весь світ: після контактів у групі з Північною Америкою (США), Близьким Сходом (Катар) і Африкою (Нігерія) настала черга Центральної Америки (Панама) в 1/8 фіналу, Південної Америки (Колумбія) в 1/4 та Італією (Європа) в півфіналі.  Ця подорож, хочеться сподіватися, щасливо закінчиться Східною Азією…

Фінальний поєдинок відбудеться буде 15 червня. А вчора соцмережі буквально вибухнули схвальними відгуками на адресу підопічних Олександра Петракова. “Молодці, хлопці! Поздоровляю! Ви наша гордість””, “Молодці! Не думав, що “італьяшок” пройдемо…”, “Боже, бережи VAR!”.

І так далі в тому ж дусі…

Ігор Дуда