Сьогодні в Росії стартує чемпіонат світу з футболу.

Звісно, нам хотілося б, щоб ця важлива планетарна подія відбулася деінде. Але ФІФА відома своїм консерватизмом і дуже неохоче змінює свої погляди і рішення – якщо взагалі їх змінює. Все ж фактом є те, що чемпіонат відбудеться на тлі найгіршого з часів Холодної війни загострення відносин між Москвою і Заходом. Представники влади ряду країн, зокрема, Великобританії, Австралії, Канади, Ісландії, Польщі, Фінляндії оголосили про намір бойкотувати турнір. Кремлеві залишається тішитися тим, що церемонію відкриття чемпіонату на московському стадіоні “Лужники” відвідають лідери 17 країн і територій. Цей список переважно складають країни Латинської Америки і СНД, а також сепаратистські регіони Грузії – Абхазія та Південна Осетія, – самопроголошену незалежність яких визнає Москва. Із цього переліку лише Саудівська Аравія і Панама беруть участь в турнірі. Напередодні чемпіонату Москву піддали жорсткій критиці міжнародні правозахисні організації Human Rights Watch і Amnesty International.  Водночас активісти в Україні і світі вимагають від Росії та її президента В.Путіна звільнити незаконно утримуваних українців, зокрема, українського режисера Олега Сенцова, який оголосив голодування в російській колонії.

Принагідно висловлю свою особисту думку, яку нікому не нав’язую: незвично радий за нашу Верховну Раду, яка навіть не розглядала питання про заборону трансляцій. Можливо, парламентарії орієнтувалися на опитування спортивних сайтів, у яких переважна більшість респондентів були проти цієї заборони. Хоча є й такі, які вважають, що якби у нас не показували чемпіонат-2018, то ми були б “крутішою” (ненавиджу це слово і все, пов’язане з ним) країною. А деяким відомим в українському політикумі особам, які категорично вимагали заборонити трансляцію, хотілося б сказати: шановні, ви складаєте привілейовану і відгороджену від решти населення касту, самі собі ніколи не відмовляєте у великих і маленьких радощах життя, отож хіба коректно з вашого боку позбавляти значне число ваших співгромадян хоча б такої порівняно невеликої радості, як можливість дивитися матчі світової першості? Чим ви, за великим рахунком, відрізняєтеся від ідеологів екс-СРСР, які ретельно глушили “вражі голоси”, бойкотували Олімпіаду-1984 у Лос-Анджелесі? До ваших закликів можна було б навіть спробувати прислухатися, але  за однієї умови: якби вони надходили від людей з безсумнівним моральним авторитетом. А оскільки він існує хіба що у вашій розпаленій уяві, або ж у рожевих мріях, то краще б вам помовчати. Ви ж навіть тут дієте по-українськи хитро: закликаєте заборонити трансляцію і водночас передбачаєте, що вболівальники знайдуть інші можливості, щоб подивитися турнір. Тоді навіщо ота “показушна” фальш із забороною трансляцій? Безвідносно до того, де відбувається чемпіонат, це – свято для справжніх шанувальників “гри мільйонів”. І серед них, без сумніву, знайдеться чимало розважливих людей з критичним мисленням, які здатні будуть провести межу між політичною “показухою” і  власне футболом. Відсутність серед учасників збірної України в її нинішньому стані та з нинішніми можливостями парадоксальним чином видається позитивом: можна буде без зайвих переживань просто дивитися футбол. А там уже нехай кожен вибирає, кому віддати симпатії. Згідно з тими ж опитуваннями, найбільше українці вболіватимуть за збірні Німеччини, Аргентини, Бразилії, Бельгії та Англії. А от, приміром, екс-коуч “Динамо” Сергій Ребров зізнався, що вболіватиме за команду Хорватії. На його думку, це – команда-сюрприз, в якій дуже гармонійно поєдналися “технарі” та “роботяги”. В одному, напевно, більшість українців спільна – в бажанні якнайшвидше побачити команду Росії серед невдах чемпіонату. Збірна північного сусіда і раніше не тішилася у нас надто великою прихильністю, ну, а вже з урахуванням подій  останніх років…  Господарі турніру дають підстави для песимістичних оцінок своїх шансів: провально виступили на Кубку Конфедерацій рік тому і не вигравали уже 7 контрольних матчів поспіль, хоча, звичайно, історія знає випадки казкового перетворення “гидкого каченяти у “прекрасного лебедя”. Наразі ж букмекерські контори активно приймають ставки на те, що збірна Росії: 1) не вийде з групи; 2) програє всі матчі; 3) не заб’є жодного м’яча.  Як буде насправді – невдовзі побачимо. На щастя, заборонити трансляції фальші та дурості не вистачило…

Ігор Дуда