Як ми повідомляли, сьогодні до Бучача приїжджав міністр культури України Михайло Кулиняк. Посадовець шукав компромісу із місцевою громадою, яка відмовлялась надати роботи українського скульптура Іоанна Георга Пінзеля на виставку у Лувр.

«Дияконські ворота», які складаються із двох частин – рельєфів «Благовіщення» і «Янгол-охоронець» – нині знаходяться у церкві Святої Покрови у Бучачі. І власне їх мешканці райцентру не хочуть відпускати до Франції. Міністр спочатку намагався переконати громаду у престижності експозиції в Луврі.

– Лувр для всього світу, не тільки для Європи, це той музей, куди прагнуть потрапити найкращі із найкращих колекцій світу. І те, що Україна зуміла вибороти право провести виставку творів Пінзеля в Луврі, у спеціально відведеному приміщенні, яке дають нам, в церкві Шапель в Луврі, свідчить про дві речі. Найперша річ,  звичайно, це світове визнання нашого земляка Пінзеля. І визнання настільки високе, що його хочуть бачити всі європейці і всі люди світу, які приїжджають до Лувру. Друга причина – це те, що Україна посідає чільне місце в європейській сім’ї і культура  провідна область для того, щоби весь світ краще і більше пізнавав Україну, – пояснив Михайло Кулиняк.

Очільник мінкульту також пообіцяв, що експонати після виставки обов’язково повернуться назад у Бучач.

– Я хочу запевнити в цьому святому місці, бо тут неможливо казати хоч слово неправди, що ці два експонати після виставки в Луврі будуть повернуті сюди, – сказав міністр.

Крім того, за словами Михайла Кулиняка, делегація із Бучача матиме можливість поїхати у Францію на відкриття цієї виставки. Щоправда, хто профінансує поїздку, люди так і не почули. Міністр лише повідомив, що для організації експозиції в Луврі, зі свого боку, Україна витратила 150 тисяч євро.

Однак бучаччани, котрі прийшли до храму, мало вірили у благі наміри столичної влади.

– Цій владі ми не віримо. І вам, як міністру. Бо при цій владі самі бандюгани, – викрикували із натовпу.

На що міністр зауважив, що не сильно подібний на бандюгана і попросив «відійти» від політики.

Людей ж найбільше цікавили гарантії повернення робіт Пінзеля до місцевого храму. Дехто навіть висловив думку, що повернути можуть не оригінали, а копії.

– Ніколи за історію Лувру жодного випадку такого не було і я впевнений, що і не буде. Тому давайте не будемо ганьбитися, що в Луврі сидять якісь контрабандисти і якісь підробники якихось експонатів, – попросив міністр культури.

Нарешті голова районної ради Олег Михайлів озвучив пропозицію, яку згодом підтримала і громада. На час експозиції «Дияконських воріт» у Луврі, в бучацькій храм повернуть речі, котрі раніше йому належали.

– Антипедії з цього храму з бокових престолів і з центрального,  на час експонування дияконських дверей, хай воно знову повернеться в храм. До речі,  нагадаю, це все посвячено. Тобто, його забрати і не повернути – це те саме, що в радянські часи зняти хрест з церкви. Це є ідентична дія. І тому ми хочемо знову сюди цю антипедію отримати, її посвятити, вона намолена, до неї молитися і нехай вона тут залишається, – запропонував голова райради.

Михайло Кулиняк не заперечив. Відтак було вирішено, що невдовзі буде укладено угоду між чиновниками і громадою, в якій пропишуть ці домовленості. Місцева громада також висловила бажання, щоби забирати роботу Пінзеля із Бучача приїхали саме французи. А священнослужителі, на майбутнє, просили згадувати про них не в останню чергу.

– Якщо надалі будуть проводитися якісь такі речі, плани, якщо це стосується сакральних речей, щоби була задіяна від початку церква, від помислу. От коли задум в мудрих головах виник демонструвати ці експозиції в Луврі, щоб одразу була задіяна церква. А не підключалася тоді, коли хлопці з автоматами у камуфляжі приїхали забирати речі. Тоді вже тяжко щось говорити людям, – пояснив отець Михайло Заболотний.

Відтак, як запоруку гарантій повернення робіт Пінзеля, до храму Святої Покрови у Бучачі привезуть антипедію Святого Миколая, яка нині зберігається у тернопільському краєзнавчому музеї, антипедію «Подорож Емау», що зараз перебуває у художньому музеї Тернополя, та дві церковні чаші з серцями каноніків Потоцьких, які свого часу теж належали церкві.

Якщо у Бучачі після тривалих перемовин знайшли компроміс, то вмовити селян Рукомиша Бучацького району віддати до Лувру скульптуру Святого Онуфрія ні міністру Кулиняку, ні губернатору Хоптяну так і не вдалося. Люди непохитні – робота Пінзеля, яку вже хтось оцінив у кілька мільйонів доларів, вони не віддадуть за жодних обіцянок. Про це читайте трохи згодом.