У першій своїй промові на посту Глави УГКЦ, виголошеній на церемонії інтронізації у Хрестопоклінну неділю, Блаженніший Святослав (Шевчук) пригадав важку історію УГКЦ, яка у 1946 році була ліквідована більшовицьким режимом і змушена була перейти у підпілля.

Часи підпілля стали для цієї Церкви – часами несення Хреста, коли сотні, тисячі греко-католиків поневірялися у Сибіру.

Ці важкі часи очистили Церву і згуртували, зробивши її такою, яку отримав у спадок після Митрополита Шептицького, Патріарха Йосифа (Сліпого), кардинала Любачівського та Патріарха Любомира новий Глава  цієї Церкви – Блаженніший Святослав (Шевчук).

Перша проповідь нового Глави УГКЦ стала програмною промовою молодого, сповненого ентузіазму провідника оновленої Церкви.

«Хресту Твоєму поклоняємось Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо»!… Для мене, молодого Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви, ці слова є підсумком її минулого, сенсом сучасного і дороговказом на майбутнє. Сьогодні ми, спадкоємці Володимирового Хрещення, відчуваємо єдність та тяглість з нашою історією та традицією, переймаємо дорогоцінний спадок наших великих попередників: Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, Патріярхів Йосифа, Мирослава-Івана та Любомира. Сьогодні ці мужі теплою рукою Любомира благословляють нас та роблять цей скарб живим, промовистим та просвічуючим для сучасного українця. «Святість об’єднаного Божого люду» – є і буде стратегією розвитку нашої Церкви. Вона живе і діє як єдине тіло у цілому світі як церква вселенського масштабу, вона є і буде душею українського народу щоб його освячувати, відкрити його серце до свого брата і сусіда, щоби зберегти наш люд як люд Божий і вести його до спасіння та життя вічного», – сказав новий Глава УГКЦ.

Він акцентував на тому, що ця Церква сьогодні переживає весну, бо молодіє духом, ця Церква сьогодні є оновленою і омолодженою, якщо порівняти  вік її  духовенства з віком духовенства інших Церков. Тому, звертаючись до молодого покоління священиків, новий Глава УГКЦ у своїй програмній промові закликав їх «пройнятися Церквою – страдницею, яка своїми пережитими стражданнями сьогодні дивує світ та усім разом оновити обличчя нашого народу і його держави».

Релігійно-інформаційна служба України