Одиночна змішана естафета, або як її називають, single mixed, сьогодні дебютувала в програмі чемпіонатів світу – досі ця динамічна, швидкоплинна дисципліна практикувалася лише на етапах Кубку світу.

Перед стартом коментатори припускали, що збірній України (а в більш вузькому сенсі – збірній Тернополя) у складі Анастасії Меркушиної та переможця гонки переслідування Дмитра Підручного цілком під силу опинитися в призовій трійці. Зараз, коли згадуєш, як проходила боротьба на трасі й вогневих рубежах, доходиш висновку, що це було цілком реальною справою. Досить сказати, що на другу половину естафети Д.Підручний відправив А.Меркушину першою. До цього і Настя, і Дмитро не допустили на стрільбищі жодного промаху і в той момент справді здалося, що друга медаль у скарбничці збірної України нікуди від неї не втече. Але саме тоді й почалися проблеми. Два додаткові патрони Меркушиної  в стрільбі лежачи, три – на наступному вогневому рубежі плюс важкуватий, в порівнянні з лідерами хід – і на останній етап Д. Підручний пішов уже шостим. Він, здається, починаючи з двох останніх етапів персьюту, зовсім забув, що таке промахи (чи то повітря в Естерсунді чисте й прозоре, чи вітер оминає ці місця), і знову відстрілявся ідеально “чисто”. Однак наздогнати норвежців, італійців, шведів та німців було вже нереально, і останній етап для Дмитра звівся до боротьби з росіянином Єлісєєвим за п’яте місце. Його й посів у підсумку український дует. Не так уже й погано? Та ніби так… Хотілося більшого? Та, хотілося… Що завадило? Невеличка дрібничка у вигляді серії промахів на тлі, загалом, пристойної стрільби? Спортсмени такого класу, як наші тернополяни, знають, що на змаганнях такого рівня дрібнички коштують дуже дорого. В даному випадку їхня ціна виявилася в тому, що наші стояли не на п’єдесталі, а біля п’єдесталу, із втішними букетами в руках.

Одиночна змішана естафета

1. Норвегія (0+6) 35:43,2

2. Італія (0+5) +13,4

3. Швеція (0+8) +20,0

4. Німеччина (0+6) +30,5

5. Україна (0+5) + 41,5

6. Росія (0+5) +52,7

Ігор Дуда