У печері Вертеба знайшли трипільців – чоловіка з жінкою. Щоправда, це виліплені з глини ляльки. Дивно те, що давні майстри досить рідко зображали чоловіків.

«А ще під час розкопок ми знайшли фігурки бичка та лиса. Хоча диких тварин трипільці ліпили взагалі вкрай рідко», – не приховує гордості відомий дослідник, керівник археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький.

Теракотові предмети знайшли під час розкопок у печері Вертеба, що поблизу села Більче-Золоте Борщівського району. Її довжина – 9 км. Декілька років тому у печері відкрили єдиний у світі підземний музей Трипільської культури, де у природних умовах зберігаються різноманітні зразки знайдених у різні роки побутових речей трипільців. Зважаючи на значення знахідок, Вертебу називають «Наддністрянською Помпеєю».

«Унікальність печери у тому, що це єдине у світі місце, де збереглися значні свідчення перебування давніх людей за часів енеоліту, – зазначив Михайло Петрович. – Відтак до роботи в археологічній експедиції запросили американських антропологів».

Дані, отримані під час вивчення археологічних знахідок, оброблятимуться в наукових лабораторіях Оксфордського університету та в НАНУ.

Зараз українські та американські науковці проводять розкопки у підземних лабіринтах, де понад п’ять тисяч років тому мешкали трипільські племена. Вчені сподіваються, що пошуки під землею дадуть їм нові, хоча б фрагментарні свідчення про особливості Трипільської культури.

«Нещодавно ми завершили місяць археологічних досліджень чудової пам’ятки трипільського поселення у печері. Уже третій рік поспіль тут разом працювали як антропологи, так і американські генетики, – продовжує розповідь керівник розкопок. – Цьогоріч вдалось дослідити хоч і невелику площу, але натрапили на цікаві знахідки. Перш за все, це орнаментовані великі глиняні посудини, яким по 5 тисяч років. Миску і зерновик одразу виставили на виставці у нашому Борщівському краєзнавчому музеї. Вони вціліли і практично неушкоджені. Крім того, знайдено знаряддя праці з кременю та кістки, зокрема це мотики. А також уже згадані теракотові фігурки – як жіночі, так і, на диво, що дуже рідко зустрічається, фігурка трипільського чоловіка».

«На розмальованій поверхні зерновика бачимо символ голови змії, але тут їх чотири. Як у ранньому, так і середньому періоді Трипільської культури цей символ завжди був властивий для трипільців», – наголосив пан Михайло.

Сліди цієї культури простежуються на території від румунських Карпат аж до Дністра: саме таким маршрутом, вважають науковці, і пересувались трипільці. Дійшли і до Вертеби. Проте у печері не жили, а лише ховались узимку або у скрутний час. Завдяки знахідкам можна зробити висновок, що трипільці були здоровими людьми, хоча жили в середньому 40 років. Вони селились переважно біля річок, де були більш родючі землі. І хоча вели кочовий спосіб життя, дбали про красу житла, прикрашали його різними орнаментами. Більше того, стверджує дослідник, 80% виготовленого глиняного посуду було обмальовано. Науковці називають це унікальним явищем періоду неоліту.

Серед цьогорічних знахідок були і людські рештки. Українські дослідники декілька років поспіль співпрацюють зі світовими лабораторіями Сполучених Штатів, Росії та інших країнах. «І ми вже маємо добру нагоду констатувати факт, наприклад, що їли трипільці. Спеціальні дослідження проводяться щодо того, яка їжа у них домінувала – тваринного чи рослинного походження. Але найцікавіші дослідження ведуться над кістками людини. Це дає можливість вивчити генну історію носіїв Трипільської культури. За результатами ДНК тих людей ми зможемо зробити висновки, які вони були, ті люди, який мали антропологічний вигляд, – зауважує М. Сохацький. – Водночас маємо можливість дізнатись, звідки люди прийшли на територію сучасної України і сучасного Тернопілля».

Жанна Попович, «Номер один»