Нема моральної сили дивитися, як буквально на очах перероджуються “рідні” й “вічні” наші діячі. Про це пише в останньому номері “Нова Тернопільська газета”.

.

Ще зовсім недавно очільник Тернопільського національного економічного університету Сергій Ілліч Юрій асоціював себе з помаранчевим ректором, довіреним “нашоукраїнцем” і великим послідовником Віктора Ющенка. Та ба – політичні реалії змінилися. Тепер вже інший президент, інша влада, і Сергій Ілліч, наче хамелеон, відразу ж перелицювалися. Так, минулого понеділка, 31 жовтня, на урочистому засіданні з нагоди 45-річчя утворення ТНЕУ у своєму виступі ректор Юрій назвав усіх славних випускників вузу від викладача Гарварда до голови колгоспу, проте “забув” раптом при цьому навіть згадати справді найвідомішого вихованця і ще вчора нібито свого побратима й кумира – попереднього президента України Віктора Ющенка. Виглядало це настільки вже цинічним і непристойним, що від того, схоже, було внутрішньо не по собі почесному гостеві – голові ОДА і новообраному голові обласної організації Партії регіонів Валентинові Хоптяну, який, аби виправити ректорський ляп, все-таки відзначив, що Тернопільський економічний дав одного з президентів України…

А ще для порядних людей не вкладалося в голові, як могло таке статися, що на святі “блистал своим отсутствием” жива легенда ТНЕУ, його багаторічний ректор, з ім’ям якого, власне, і пов’язується становлення та нинішнє обличчя цього вузу – Олександр Андрійович Устенко. Ні, погано читає або зовсім не читає історії фінансист Юрій, адже, як відомо, нема нічого вічного. І посади ректора – також…